Когезія і когеренція. Означений і неозначений артикль (Текстовий дейксис та позатекстовий дейксис). Експліцити (мета комунікативні) скорочення тексту

Когезія і когеренція

Розглядаючи текст як послідовність речень, можна помітити напрямок «від речення до тексту», слід також згадати, що існує багато мовних одиниць, які знаходяться між собою у тісному синтаксичному й семантичному зв’язку, не зважаючи на те, що вони знаходяться в різних реченнях. Такі очевидні мовні зв’язки називаються когезивними зв’язками. Мовні одиниці, які на них вказують це засоби когезії й відповідні явища когезії.

Приймаючи до уваги, вищезгадані джерела можна виділити наступні форми когезії:

Рекурентність.

Матеріальне відновлення одного елементу тексту через інший називаеться рекурентністю.  Це може бути як дослівне відновлення (повна рекурентність) так і частково співпадаюче відновлення (часткова рекурентність).

Субституція. (підстановка, заміна)

Поняттям субституція описують внутрішні зв’язки, які виникли внаслідок того, що «мовна одиниця, що заміщується» Substituendum  й «мовна одиниця, якою заміщується» Substituens направлені на той-самийпозамовний елемент і являються кореферентами. Такі зв’язки можна назвати синонімічними в широкому розумінні (якщо уточнювати, то це – гіперонімія, метафора, метонімія й парафраза). За певних умов до цієї області відноситься також антонімія.

Проформи.

Субституція, виражена через синонімію дає можливість розрізняти заміщення через так звані проформи (займенники, прислівники). Проформи вважаються «беззмістовними», коли вони ні до чого не відносяться й коли їх номінальна властивість досягається через відношення до конкретного слова. Проформи мають в тексті, в якомусь сенсі, вказівку на пошук.

Розрізняють такі проформи: анафоричні (зворотні посилання) й катафоричні (прямі посилання).

Означений і неозначений артикль (Текстовий дейксис та позатекстовий дейксис)

Наявний засіб когезії типовий для мов, у яких є артикль, таких як німецька, англійська, французька. Виходячи з цього, цей засіб когезії не характерній для російської мови.

Ситуативний дейксис. Мається на увазі відношення мовного засобу з тексту до конкретної ситуації. В порівнянні з проформами, ці текстові елементи відносяться не до тексту, а до ситуації. Пошукова вказівка відноситься безпосередньо до ситуації, не до тексту.

Приклад

«Ruth fährt nach MAULBRONN. Sie will dort die berühmte Stiftsschule besichtigen».

(Використання «dort» як анафоричного засобу текстової вказівки, відповідно як анафоричної проформи текстового дейксису.

«Ruth, wo ist der Haussclüssel? – Ach Gott, irgentwo, vielleicht dort. Ruth deutet auf den Eßtisch».

(Ситуативне використання «dort»).

Еліпси. 

Заповнення пропусків, які виникли внаслідок використання очевидно структурованої незавершеної конструкції речення, тобто так знаних еліпсів, можна вважати формою когезії.  

A: Ich komm nicht mit. Das ist mir zu blöd.

B: Ich schon.

Експліцити (мета комунікативні) скорочення тексту

Зазвичай метакомунікативними висловлюваннями називають такі висловлювання, які здійснюються мовцем (усно чи письмово, виражаючи власний чи сторонній комунікативний вклад, таким чином з’являються синтагматичні відносини. Це наприклад, розподільні вирази, які позначають послідовність дії (по-перше, по-друге, по-третє), які нагадують попередні висловлювання ( як я вже говорив раніше..), які експліцитно вказують на наслідки (надалі будуть обговорюватись два пункти..). До кола мета комунікативних засобів належать модальні (коментувальні)  висловлювання типу ( я впевнена, вони точно підтримають таке рішення).

Вказана форма скорочення тексту буде надалі використовуватись, коли треба встановити відношення між великими частинами тексту.

Часова форма

Поряд з вже  названими формами когезії, для певних видів тексту специфічним засобом когезії є часова форма. Йдеться про так звані розповідні тексти, в яких про щось розповідається, щось описується чи повідомляеться.

Сполучні елементи

Сполучники (und,weil) й їх кореляти (deswegen….) функціонують, як сполучні члени не тільки в реченні, а й в тексті.

Когезія, як вже напевно стало зрозуміло з попереднього матеріалу, це явище, яке так чи інакше виражається через мовні засоби на рівні тексту, що з перспективи лінійності виявляються в структурі тексту.

Ми говоримо про когеренція, у випадках коли йдеться про лінійний вигляд (тобто речення за реченням) й та чисто мовний інтерпретаційний базис та Texthaftigkeit як ознаку, яку можна пояснити й описати за  допомогою контексту.

Текст такого типу не може більше вказувати на простий лінійний порядок речень, він має сприйматись, як комплексно структурована, комунікативні (ілокутивна), концептуальна, тематично відокремлена єдність. Зі зміною інтерпретаційних рамок й розрізнення багатьох залежних рівнів текстової структури, а точніше глибокої текстової структури поєднується  також консеквентність, що має відображати зміст тексту (когеренція) через інший базис, пов'язаний з індикаторами рівня тексту й через пізнання змісту тексту, коли цього вимагає відтворення когеренції, яка активно  використовується комунікативним партнером.