Мартенівський цех, загальна характеристика і обладнання основних відділень, страница 3

Рисунок 2. Напольная завалочні машина:

1 - міст; 2 - механізм пересування моста; 3 - ходове колесо; 4 - мульда; 5 - хобот; 6 - візок; 7 - полуіортал; 8 - струмознімачі; 9 - тролеї

   Вантажопідйомність машин (хобота) становить 7,5; 10, 15 г. Ширина рейкової колії, по якій переміщаються машини, 7,47-9,5 м; ширина машин по буфера при вантажопідйомності 7,5 і Ют становить 7,85 м, при вантажопідйомності 15 т 8,15 м. Тягове зусилля мосту машини складає 300-600 т, що дозволяє за допомогою хобота переміщати мульдовие склади уздовж печей.

   Заливальне крани мають вантажопідйомність 125/30 або 180/50 т; це такі ж крани, що і використовувані в міксерних відділеннях. Чугуновози служать для подачі зали ¬ вильно ковшів з рідким чавуном з міксерного відділення; їх переміщують за допомогою локомотива. Ємність заливальних ковшів становить 90-100 або 140 т.

Мульда (рис. 3) являє собою литу сталеву ємність з кишенею 3 на торцевої стінці. У кишеню опускають головку 2 хобота 4 завалочні машини і всувають за допомогою штока 5 сухар 1 в пази кишені, що забезпечує захоплення мульди хоботом. Обсяг типових мульди для печей ємністю більше 200 т становить 1,75; 2,2 і 3,3 м3.

Візки для мульди (рис. 4), з яких формують мульдовие склади, мають вантажопідйомність 40-50 т. На одну візок встановлюють 3-4 мульди.

                        Рисунок 3

Рисунок 3. Мульда на хоботі завалочної машини

                       Рисунок 4

1 тележка;

2 мульда;

Рисунок 4. Тележка для мульд

Шихтове відділення

Призначення шихтового відділення або прольоту сталеплавильного цеху приймання та розвантаження що надходять в цех матеріалів, зберігання певного запасу матеріалів, що забезпечує роботу цеху у разі перерви в постачанні та підготовка матеріалів до завантаження в плавильні агрегати. До операцій підготовки відносяться зважування і вантаження матеріалів у мульди, совки, бункера, в приймальні пристрої конвеєрних систем видачі матеріалів з відділення, іноді проводять також сушку матеріалів (наприклад, бокситу, залізної руди), помел (наприклад, помел феросплавів, вапна та ін ). Раніше шихтові відділення або шихтовий проліт зазвичай називали шихтові двором.

   У старих цехах малої продуктивності для зберігання всеч шихтових і заправних матеріалів служили шихтові прольоти, що є частиною головної будівлі цеху. Проте досвід показав, що в міру зростання продуктивності цеху й потоку подаються шихтових матеріалів організація робіт у подібному прольоті сильно ускладнюється і починаючи з деякого межі один проліт не в змозі забезпечити приймання, зберігання, перевантаження та безперебійну подачу матеріалів до печей. Тому в сучасних високопродуктивних цехах часто споруджують окремо розташовані будинки шихтових відділень, причому їх роблять спеціалізованими-одні призначені для сипучих матеріалів (залізної руди, вапняку, магнезитового порошку і т. п.), інші - для магнітних матеріалів (сталевого брухту, чушковий чавуну) . Подібне розділення істотно полегшує організацію робіт, оскільки виконуються у відділеннях перевантажувальні роботи і використовуються для цього механізми неоднакові і залежать від типу матеріалів: магнітні матеріали перевантажують за допомогою електромагнітів, сипучі - грейферами, стрічковими транспортерами, живильниками різних конструкцій. Для сипучих матеріалів у сучасних цехах завжди споруджують окремо стоять шихтові відділення, а для магнітних матеріалів у багатьох електросталеплавильних і деяких конвертерних цехах передбачають шихтові прольоти в головному будинку.

   Планування і пристрій шихтових відділень відрізняються великою різноманітністю. Вони залежать від прийнятого способу складування і зберігання матеріалів (в ямних або підвісних бункерах, в штабелях); від способу розвантаження прибувають матеріалів і способу видачі матеріалів з відділення; можуть бути бескрановимі і обладнаними мостовими кранами для перевантаження матеріалів. Шихтові відділення з ямнимі і підвісними бункерами можуть бути верхнього та нижнього розташування; верхнє шихтові відділення - це таке, у якого робочий майданчик і верх бункерів розташовані на рівні робочої площадки пічного або завантажувального прольоту сталеплавильного цеху, у нижнього відділення робочий майданчик і верх бункера знаходяться на позначці ± 0.

   Планування шихтового відділення повинна забезпечити раціональне розміщення наступного обладнання: ямних або підвісних стаціонарних бункерів, штабелів та інших ємностей для зберігання матеріалів; систем подачі матеріалів у відділення і їх видачі до сталеплавильним агрегатів - рейкових шляхів, льон ¬ точних конвеєрів, автов'ездов та ін; механізмів для перевантаження матеріалів - мостових кранів (магнітних, грейферних), конвеєрів, віброживильників та ін; ваги для зважування прибувають і видаються матеріалів. Іноді в шихтових відділеннях і прольотах необхідна також установка сушильних барабанів і печей для сушіння матеріалів, дробарок, змішувальних бігунів та іншого обладнання.

   Загальною вимогою є необхідність зберігання всіх матеріалів у критих приміщеннях для запобігання потрапляння дощу і снігу. Якщо цього не робити, то можливо змерзання матеріалів у зимовий час, що викликає перерви в постачанні цеху. Крім того, завантаження в піч з рідким металом матеріалів зі снігом і вологою веде до вибухів внаслідок бурхливого випаровування вологи; застосування вологих матеріалів веде також до насичення сталі воднем.