Спуск первинного шлаку пов'язаний з втратами заліза і марганцю і економічно не вигідний. Проте це окупається підвищенням продуктивності печей завдяки поліпшенню умов нагріву ванни. Крім того, з викачуваними шлаками першого періоду віддаляється значна кількість кремнезему і фосфору, що значно покращує умови подальших періодів процесу.
Підвищення основності шлаку в результаті розкладання на подині вапняку обумовлюєподальше окислення фосфору і перехід його в шлак. Накопичення фосфору в шлаку, що залишився в печі, продовжується протягом всього періоду плавлення.
Кінець періоду плавлення характеризується припиненням фонтанування ванни. Температура металу після розплавлення повинна знаходитися в межах 1530-1560 °С. Вміст вуглецю в металі після розплавлення ванни повинен задовольняти рівнянню:
Період доведення включає три послідовні стадії: рудне кипіння, чисте кипіння, розкислювання і легування. Рудне «піняве» кипіння в сталеплавильній ванні є результатом зародження величезної кількості найдрібніших бульбашок оксиду вуглецю критичного розміру на межішлак - метал. Рудне кипіння сталеплавильної ванни завжди супроводжується піноутворенням шлаків і його можна прискорити невеликими присадкамиокислювачів (залізняку, окалини, зварювального шлаку). В період рудного кипіння вживають заходи до наведення шлаку необхідної основності для здійснення необхідного ступенядесульфурації і дефосфорації металу і його нагріву до заданої температури. Руда, введена в рідку ванну, розчиняється на межі розділу метал-шлак. Що виділяється при цьому З прискорює всі процеси, зокрема протікання дефосфорації і десульфурації. Руду слід досаджувати тільки в добре прогріту ванну при перегріві металу на 50-70 °С над точкою ліквідуса. Показниками нормально проведеного рудного кипіння є швидкість нагріву металу і швидкість вигорання вуглецю.
1.2 Організація робіт на дільниці і заходи щодо її поліпшення.
Весь комплекс робіт з обслуговування мартенівських печей можна розділити на наступні групи: підготовка печі до плавки, збирання продуктів плавки, підтримка печі в працездатному стані. В успішній роботі сталеплавильних агрегатів визначальну роль грає організація їх обслуговування, яка передбачає розміщення робочих та розподілення праці між ними. За кожним працівником закріплюють певну зону обслуговування печі або дільниці площадки. Сталевар, відповідає за всю роботу мартенівської печі, керує процесом плавки. Перший підручний сталевара більшу частину робочого часу витрачає на догляд за стале випускним отвором та головним зводом печі. При необхідності він приймає участь у виконанні інших операцій. Другий підручний сталевара обслуговує шлакові льотки, відповідає за вилучення шлаку з печі та ділянка її нижньої будівлі. Третій підручний сталевара виконує роботи по підготовці заправних матеріалів, розкислювачів, інструментів. Він обслуговує площадку перед піччю. Кожен з членів може бути притягнений сталеваром до виконання робіт на інших робочих місцях.
При організації праці використовують різні види індивідуальних і колективних робіт у залежності від вимог поділу праці і характеру технологічного процесу. Чисельність бригади, що обслуговує піч, залежить від ємкості печі, способу ведення процесу.
Сталевар мартенівської печі приймаючи зміну провіряє стан мартенівської печі, особливу увагу приділяє стану головного звода та системі подачі кисню в смолоскип та ін. По закінченні огляду знайомиться з документацією, у якій реєструються параметри плавки і стан печі, вислуховує зауваження про неполадки і порушення в роботі печі. Після чого сталевар записує результати огляду в журнал.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.