Розрахунок та проектування приводу головного руху верстата V групи

Будь яка поверхня оброблюємої деталі може розглядатися як геометрична поверхня, звідси технологічний процес утворювання реальної поверхні являє собою процес утворення відповідної геометричної поверхні. Геометрична поверхня може бути отримана як слід залишеної однією виробляючою лінією  (утворювальна) при її русі по другій виробляючій  лінії  (направляючої), таким чином для отримання будь якої геометричної поверхні необхідно наявність двох виробляючих ліній: утворювальної та направляючої. 

1.2 Визначення виробляючих ліній та методи їх отримання.

Аналізуя оброблювану поверхню та різальний інструмент, визначаємо виробляючі лінії:

1.  Евольвента зубця;

2.  Довжина зубця, тобто ширини зубчастого колеса.

Для створення цієї поверхні необхідні виробляючі лінії, отримання яких здійснюється повними формотворчими рухами, склад яких залежить від методів отримання виробляючих ліній.

Виробляюча лінія 1 – евольвента зубця – створена методом обкату. Цей метод потребує один формотворчий рух Ф_v(В₁;В₂). Виробляюча лінія 2 – довжина зубця – створюється методом дотичних. Цей метод потребує два формотворчих рухи Ф_v(В₁) та Ф_s(П₃). Тому що формотворчий рух Ф_v(В₁) у повному своєму складі входить до складу формотворчого руху Ф_v(В₁;В₂) та він буде отриман перетворенням формотворчого руху Ф_v(В₁;В₂), то для обробки цієї поверхні достатньо розглянути дві кінематичні групи Ф_v(В₁;В₂) та Ф_s(П₃).

3.  Побудова та аналіз структурної схеми верстата.

Принцип роботи зубофрезерного верстата основується на виконуванні рухів стосовно звичайної черв’ячної парі, при цьому роль черв’яка виконує фреза з – к – заходами, а роль черв’ячного колеса – заготівка. На зубофрезерному верстаті виконують обробку усіх циліндричних та черв’ячних зубчастих коліс методом радіальної та тангенційної подачі.

Для нарізання циліндричних зубчатих коліс фрезу з – к – заходами встановлюють під деяким кутом, так щоб напрям зубів фрези співпадав з напрямком зубів нарізу вального колеса. Це здійснюється тоді, коли кут  дорівнює куту , де  – кут підняття гвинтової лінії зубів фрези.

На основі вищезазначеного виходить, що для обробки циліндричних зубчастих колес потрібні формотворчі рухи Ф_v(В₁;В₂) та Ф_s(П₃). Ці рухи можуть бути створені складною кінематичною групою, яка становить сполучення двигуна, внутрішнього та зовнішнього зв’язків.

Будуємо кінематичну групу для отримання формотворчого руху Ф_v(В₁;В₂). Рух В₁ створюється обертальною парою шпиндель – 3,  опора  – 4, рух В₂  – обертальною парою оправа – 5, опора – 6.

Для отримання евольвенти зубця необхідно жорстко ув’язати кінематичним зв’язком В₁ та В₂. Цей зв’язок покажемо точками 7 та 8. Для отримання самого руху потрібно джерело енергії – двигун Д. Для передання руху від двигуна необхідно точку 9 зв’язати з точкою внутрішнього зв’язку – 10.

Для можливості отримання виконуючого руху із заданими параметрами необхідно розташувати органи настроювання за допомогою яких здійснюється налагодження руху та потрібні параметри. Кількість настрою вальних параметрів залежить від характеру та змісту формотворчого руху