11 Екологічна частина
11.1 Токсичність нафтопродуктів
Розв'язання питань екології – найактуальніша проблема людства. Розвиток цивілізації, на жаль, привів до сильного забруднення повітря, води, ґрунту. Забрудненість навколишнього середовища дедалі все збільшується, в атмосфері підвищується вміст продуктів згоряння палива, відходів виробництва та ін. Перенасичення води і ґрунту різними відходами веде до знищення тваринного і рослинного світу. В забрудненні навколишнього середовища немала частка належить автотракторній та іншій техніці, У промислових містах більше половини токсичних сполук в атмосфері – це відпрацьовані гази автомобільного транспорту. Паливо, мастило та технічні рідини для автотракторної техніки є нафтопродуктами, які діють на навколишнє середовище перш за все як вуглеводні та деякі інші сполуки. Крім того, нафтопродукти пожежонебезпечні. Пожежі знищують рослинність, ґрунтовий шар, порушують рівновагу в навколишньому середовищі. Щоб запобігти шкідливому впливу ПММ і технічних рідин на організм людини і навколишнє середовище, треба знати особливості їх застосування, суворо дотримувати техніки безпеки при роботі з ними.
Нафтопродукти токсичні в рідкому і пароподібному станах. Вони можуть спричинювати порушення життєдіяльності живих організмів аж до їх зникнення. В організм людини вони потрапляють через органи дихання з повітрям (це найнебезпечніше отруєння), з їжею, водою, через шкіру, випадково. Пари нафтопродуктів отруйні, причому, чим важчий нафтопродукт, тим вища його токсичність, хоч випаровування гасу, дизельного палива, і особливо масла, значно нижче випаровування бензину і бензинометанольної суміші. Тому можливість отруєння їхніми парами в звичайних умовах значно менша, ніж бензином. Бензин і бензинометанольна суміш випаровуються з системи
живлення автомобілів, баків та резервуарів при зберіганні, транспортуванні, переливанні тощо. Паливо, що випаровується, потрапляє в повітря, розлите паливо, масло – в грунт, воду, отруюючи їх. Чим більші втрати палива, масла за рахунок випаровування, розливання, підтікання, тим значніше отруєння навколишнього середовища.
Значне забруднення навколишнього середовища відбувається на АЗС, де, крім випаровування, має місце розливання нафтопродуктів. Іноді вміст токсичних сполук в атмосфері на території АЗС у кілька разів перевищує допустиму концентрацію. Значної шкоди природі завдає розливання на грунт нафтопродуктів при заправках немеханізованим методом (особливо вони значні при сільгоспроботах), а також при витіканні з автомобілів, тракторів тощо. Практично більше половини рухомого складу техніки має хоча б одну точку витікання масла. У господарстві з 400 рухомими одиницями за рахунок витікання тільки з однієї точки в грунт і воду потрапляє більше 6 т масла за рік. У господарствах слід стежити за технічним станом масляної системи, виключати можливості переливання, розливання і підтікання нафтопродуктів. Випаровування, розливання та ін., мають місце при всіх операціях щодо приймання, відпускання палив і мастильних матеріали.
Щоб запобігти забрудненню середовища, не допускається миття автомобілів та іншої техніки в місцях, не обладнаних для цього, особливо в лісі, на берегах водоймищ та ін. Нафтопродукти, потрапляючи у воду, утворюють дуже тонкі плівки, порушують кисневий режим водоймищ, забруднюють прибережну рослинність, а потрапляючи в організм риб та інших мешканців водоймищ, надають їм неприємного запаху. Вода не набуває запаху нафтопродуктів при вмісті в ній бензину і гасу до 0,1 мг/л, масел і мазуту – до 0,3 мг/л води, риби не набувають запаху нафтопродуктів при вмісті їх у воді до 0,05 мг/л води.
11.2 Токсичність відпрацьованих газів автомобілів
Автомобіль – це рухоме джерело забруднення атмосфери відпрацьованими газами та парами нафтопродуктів із системи живлення і мастильної. Особливо негативно впливає на людей і навколишнє середовище вантажний та автобусний парк, при чому із продовженням строку експлуатації збитки за рахунок забруднення атмосфери підвищуються. Так, збитки від автомобілів із строком експлуатації понад 10 років в 1,4 – 1,5 рази вищій ніж від автомобілів із строком експлуатації до 5 років. Строк експлуатації в автогосподарствах, на жаль, далеко сягає за допустимі норми (за витратами ПММ вони також неекономічні).
У відпрацьованих газах міститься велика кількість сполук (у дизельних двигунах більше як 200), різних за токсичністю, основними з яких (за кількістю вмісту) е оксид вуглецю, оксиди азоту, сірки, сполуки свинцю, незгорілі вуглеводні, сажа, а також високотоксичні акролеїн та бенз-α-пірен та ін. Гранично допустима концентрація деяких сполук у повітрі така, мг/м3: оксидів вуглецю - 20, азоту - 5 (у перерахунку на NО), сірчаного ангідриду - 10, акролеїну - 0,2, тетраетилсвинцю - 0,005.
Оксид вуглецю (чадний газ) дуже отруйний. Його вміст у відпрацьованих газах підвищується при роботі двигуна на перезбагачених сумішах. Токсичність діоксиду азоту в 10 разів вища токсичності оксиду вуглецю. Вміст діоксиду азоту у відпрацьованих газах значно менший при роботі двигунів на газоподібному паливі, а також на спиртах і бензиноспиртових сумішах. Оксиди сірки, крім отруйної дії, мають високу корозійність при їх розчині в краплинах води.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
