Модернізація автомобільної техніки для очищення і поливу автодоріг (Розділ 9. Цивільна оборона)

народного господарства й ділянкам рятувальних робіт. Вони прокладаються по другорядних вулицях, смугам зелених насаджень і іншим ділянкам міської території, що  найменше завалюються. Бічні проїзди можуть улаштовуватися для однобічного руху шириною 3,0 – 3,5 м, однак у цьому випадку необхідна передбачити роз'їзди шириною до 6,0 – 6,5, довжиною 12,0 – 16,0 м через кожні 200 – 250 м.

Основні вимоги до магістральних і бічних проїздів по завалах наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1 Вимоги до магістральних  і бічних проїздів по завалах

Для забезпечення руху по проїзду як гусеничних, так і колісних машин зі швидкістю 10 – 15 км/ч необхідно дотримувати певних вимог до проїздів (табл. 9.1).

Поздовжній профіль проїзду визначається максимально припустимим поздовжнім уклоном і максимально припустимими різницями суміжних ухилів на опуклих і ввігнутих ділянках. Довжина ділянок з максимальними ухилами не повинна перевищувати 15 – 20 м.

Максимально припустимі ухили для пропуску колісної техніки повинні бути в межах 15°. Не можна допускати різких перегинів поздовжнього профілю. На поверхні проїзду не повинне бути перешкод вище 20 –  25 см.

Поперечний профіль проїзду по завалу характеризується поперечним уклоном, що за аналогією з кар'єрними дорогами становить 0,04 - 0,05. Поперечний ухил характеризує стійкість автомашин при русі по проїздах у завалах.

Вимоги до проїздів для пропуску гусеничних машин можуть бути трохи знижені, а отже, і трудомісткість підготовки проїздів для гусеничних машин менше, ніж для колісних. Тому доцільно підготувати в першу чергу колії, що забезпечують проїзд до об'єктів робіт гусеничної техніки, а потім удосконалити проїзди для забезпечення пропуску колісних машин і руху автотранспорту.

Черговість і строки виконання інженерних робіт у вогнищі ядерної поразки залежать від характеру руйнування будинків і споруджень, пожежної обстановки, ступеня радіоактивного зараження місцевості й часу можливого перебування людей у притулках.

У першу чергу виконуються роботи, зв'язані з порятунком людей, наданням першої медичної, першої лікарської допомоги й евакуацією з вогнища поразки людей, потрапивших у зону поза захисними спорудженнями, у частково зруйнованих і збережених будинках, під завалами, а також роботи із запобігання виникнення й локалізації пожеж і вторинних вибухів. При локалізації й гасінні пожеж необхідно виконати роботи з вимикання працюючих електродвигунів, насосів, перекриттю трубопроводів, що живлять палаючі установки.

При прокладанні проїздів у завалах, що утворилися при руйнуваннях комунікацій, можуть виконуватися роботи з підйому трубопроводів на тимчасові естакади й будівництву переїздів через завали. При розчищенні проїздів можуть виконуватися роботи, пов'язані з відведенням води на ділянках можливого затоплення від руйнувань водопровідних або каналізаційних мереж і гідротехнічних споруджень. Роботи з локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах, технологічних трубопроводах і установках проводяться шляхом відключення зруйнованих і ушкоджених ділянок трубопроводів і агрегатів. У результаті руйнування міської й промислової забудови у вогнищі ядерної поразки деякі захисні спорудження будуть зруйновані або ушкоджені, у частини захисних споруджень виявляться заваленими входи й аварійні виходи, у деяких захисних спорудженнях можуть бути забиті уламками повітрязабірні отвори або ушкоджена фільтровентиляційна система. У таких захисних спорудженнях люди будуть мати потребу в терміновій подачі повітря й медичної допомоги.

Повітря в завалені притулки може подаватися через повітрязабірні отвори (після розчищення їх від завалу), через отвір, вирізаний (просвердлене) у полотні вхідних дверей, а також через отвори, пробурені в стіні або перекритті притулку.

При откопуванні й розкритті завалених захисних споруджень може знадобитися виконання наступних робіт: пристрій під'їзду до притулку й підготовка робочих площадок поблизу його для розгортання компресорних і електричних станцій, установки кранів і екскаваторів, откопування завалених входів і оголовків аварійних виходів, відриву приямка в стіни притулку, пробивання прорізів у перекриттях і стінах притулку або вирізання отворів у захисних дверях. У місцях провадження робіт укріпляють або руйнують конструкції будинків, що загрожують обвалом.

Пошук і порятунок людей, що потрапили під завалами зруйнованих будинків, починаються відразу ж у міру уведення формувань ЦО у вогнище поразки.

Откопування потерпілих з-під завалів виконується вручну, а також за допомогою засобів малої механізації (лебідки, домкрати, талі й ін.) і автокранів з великим вильотом стріли шляхом розбирання завалу зверху, проходки горизонтальної (похилої) галереї, вертикальних шахт або пробивання прорізу в стіні із сусіднього приміщення.

Головним призначенням розроблюваної техніки є вологе прибирання сміття с автомобільного шляху у кузов. За своїм призначення ця машина може мати доволі широку зону використання.