Теоретичне обґрунтовування цеху з виробництва напівфабрикатного лаку ПФ-060, страница 11

          Із обігріваючого вагового мірника (поз.7) в реактор завантажується соняшникова олія. Після завантаження олії вмикають мішалку і обігрів реактора. Підйом температури здійснюють до і проводять обезвожування олії. Після закінчення обезвожування температуру піднімають до 150^оС і приступають до завантаження пентаерітриту із автоматичних порцій терезів (поз.9), і піднімають температуру до . При цій температурі завантажують каталізатор  (кальциновану соду) з допомогою спеціального совка через завантажувальний люк реактора. Після введення соди продовжують піднімати температуру до . При цій температурі виробляють витримку переетеріфікату протягом 2 годин до досягнення розчинності проби в етиловому спирті відповідно 1:1, 1:3, а далі 1:10. Першу пробу відбирають при температурі . Після закінчення реакції алкоголізу припиняють обігрів реакційної маси, в змійовику подається теплоносій, і переетеріфікат охолоджують до 200-210^оС. Після охолодження переетеріфікату із обігріваючого вагового мірника (поз.8) в реактор (поз.1) подається розплавлений фталевий ангідрид.

          4.3. Стадія поліетеріфікації.

          Швидкість подачі фталевого ангідриду оптимізують по максимальному спінюванню реакційної маси, час завантаження складає 1 годину. Після завантаження фталевого ангідриду температуру поступово піднімають до . До закінчення завантаження фталевого ангідриду в розподільну посудину (поз.4) центробіжним насосом із сховища подається ксилол із розрахунку її заповнення до переливної труби і переливання ксилолу в реактор в кількості 3-4% мас. від реакційної маси. Азеотропна суміш із реактора проходить через теплообмінник (поз.2), котрий обігрівається теплоносієм, далі надходить в конденсатор (холодильник) (поз.3), де охолоджується і надходить в розподільну посудину (флорентина) (поз.4). У флорентині суміш розшаровується на два шари. Реакційна вода безперервно стікає в нижню частину флорентіни, а ксилол через переливну трубку знову повертається в реактор. Контроль циркуляції ксилолу здійснюється через оглядовий ліхтар.

          Летючі продукти (погони) надходять в лінію з’єднуючу реактор з гідровловлювачем (поз.6). Гідровловлювач погонів являє собою порожній циліндричний апарат, розділений на дві частини поздовжньої недоходячою до дна перегородкою. В одну частину апарату подається вода для поглинання погонів, пар знизу для попередження осадження фталевого ангідриду; друга частина постачена зливним пристроєм для відведення мокрих погонів. При температурі  виробляють витримку реакційної маси протягом 5 годин до досягнення вимагаючих показників: кислотного числа – 20 мгКОН/г, в’язкості 55% розчину в суміші ксилолу і уайт-спириту 1:1 – 50 – 70 сек. по ВЗ-4. Відбір проб для виявлення в’язкості і кислотного числа виробляється  з допомогою вакуумного пробовідбірника.

          При досягненні вимагаючих показників основи лаку припиняє обігрів, реакційну масу охолоджують до  з допомогою холодного теплоносія в змійовику і зливають у змішувач (поз.15), об’ємом 25 м³, під шар розчинника. Основа лаку зливається самопливом.

          4.4 Розчинення основи лаку і постановка на “тип”.

          Розчинення основи лаку здійснюється у змішувачу об’ємом 25 м³ (поз.15), виконаному із неіржавіючої сталі, наділений двома нахиленими турбінними мішалками, обігрівом і конденсатором (холодильником) (поз.3).

          Попередньо змішувач перевіряють на чистоту і справність. Спочатку в змішувач заливають з допомогою центральних насосів розчинник – суміш уайт-спириту (поступаючого із сховища цеху, через складський лічильник, по трубопроводу) і ксилол (надходячий із сховища цеху через рідинний лічильник по трубопроводу) і вмикають мішалки. Змішувач споряджений конденсатором (поз.3) для вловлювання парів розчинника. В конденсатор подають воду, після чого починають злив смоли при подачі в змішувач інертного газу.

          Розчинення основи лаку проводять при температурі  протягом 1-2 годин до досягнення однорідності лаку. У змішувачі виробляють постановку на “тип” – перевірку на відповідність показників в’язкості, кислотного числа, зміст нелетючих речовин у відповідності з ТУ6-10-612-76. Для постановки на “тип” утримується 20% від загальної кількості розчинника. Перед подачею у змішувач попередньо проходить заливка реактора 20% ксилолом від загальної кількості.