(2.11)
де 
і 
 в'язкості
рідких бензолу й ацетону при температурі суміші.
Тоді в'язкість рідини у верхній і нижній частині колони відповідно дорівнює:
;
;
звідки
![]()
Гранична
швидкість пар у верхній частині колони:![]()

звідки ![]()
Гранична
швидкість пар у нижній частині колони ![]()

звідки ![]()
Приймемо робочу швидкість wна 30 % нижче граничній:
![]()
Діаметр ректифікаційної колони визначимо з рівняння витрати:
![]()
Звідси діаметри верхньої й нижньої частини колони рівні відповідно:
![]()
![]()
Раціонально прийняти стандартний діаметр обичайки d =0,5 м однаковим для обох частин колони. При цьому дійсні робочі швидкості пари у колоні рівні:
![]()
![]()
що становить відповідно 50 й 65 % від граничних швидкостей.
2.3 Висота насадки
Висоту насадки Н розраховують по модифікованому рівнянню масопередачі :
                                       
                                              (2.13)
де
 – загальне число
одиниць переносу по паровій фазі;
 – загальна висота
одиниці переносу, м.
Загальне число одиниць переносу обчислюють по рівнянню
                                
                                      (2.14)
Звичайно цей інтеграл визначають чисельними методами. Вирішимо його методом графічного інтегрування:
                           
                                  (2.15)
де S – площа,
обмежена кривій, ординатами ywй уР
і віссю абсцис (мал. 2.5); 
 – масштаби
осей координат.
Дані для
графічного зображення функції 1/(
) =f(y) наведені нижче:
| 
   
  | 
  
   
  | 
  
   
  | 
  
   
  | 
  
   
  | 
  
   
  | 
 
| 
   0,038  | 
  
   0,060  | 
  
   16,7  | 
  
   0,480  | 
  
   0,090  | 
  
   11,1  | 
 
| 
   0,080  | 
  
   0,090  | 
  
   11,1  | 
  
   0,550  | 
  
   0,085  | 
  
   11,8  | 
 
| 
   0,134  | 
  
   0,096  | 
  
   10,4  | 
  
   0,620  | 
  
   0,080  | 
  
   12,5  | 
 
| 
   0,250  | 
  
   0,080  | 
  
   12,5  | 
  
   0,750  | 
  
   0,050  | 
  
   20,0  | 
 
| 
   0,290  | 
  
   0,070  | 
  
   14,3  | 
  
   0,800  | 
  
   0,040  | 
  
   25,0  | 
 
| 
   0,340  | 
  
   0,060  | 
  
   16,7  | 
  
   0,930  | 
  
   0,005  | 
  
   100,0  | 
 
По мал. 2.5 знаходимо загальне число одиниць переносу у верхньої пoyві нижньої пoyн частинах колони:
          (2.16)
Загальну висоту одиниць переносу hoyвизначимо по рівнянню аддитивності:
                                 
                                        (2.17)
де hxй hy – частки висоти одиниць переносу відповідно в рідкій і паровій фазах; т – середній коефіцієнт розподілу в умовах рівноваги для відповідної частини колони.
Відношення навантажень по парі й рідині G/L, кмоль/кмоль, дорівнює:
для верхньої частини колони:
![]()
для нижньої частини колони:
![]()
де
                                     
                                           (2.18)

Рис. 2.4. Графічне визначення загального числа одиниць переносу в паровій фазі для верхньої (зміцнювальної) частини колони в інтервалі зміни складу пари від yдо ур і для нижньої (вичерпної) – в інтервалі від yдо у.

Рис. 2.5. Дані для визначення коефіцієнтів у рівняннях (2.19) і (2.20):
а — залежність коефіцієнтів з й ψ від відношення робочої швидкості пари до
граничної 
; б — залежність коефіцієнта Ф від
масової щільності
зрошення L; 1–3 – для керамічних кілець Рашига розміром 25x25x3 (1), 35x35x4 (2) і 50x50x5 (3)
Підставивши чисельні значення, одержимо:
![]()
На підставі аналізу відомих рівнянь і проведених по них порівняльних розрахунків для визначення hxй hурекомендуємо залежності, результати обчислень по яких добре согласуються з даними, отриманими на практиці для колон діаметром до 800 мм.
Висота одиниці переносу в рідкій фазі
                                  
                             (2.19)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.