Проект виробництва алкідного лаку ПФ–171 потужністю 1000 т/рік, страница 5

У ході процесу плівкоутворення відбувається поступове збагачення тривимірного продукту структурними фрагментами, у яких молекули тригліцеридів зв'язані за допомогою -С-С -зв'язків.

У той же час структура тривимірного покриття, що утворюється при плівкоутворенні неоднорідна по товщині, що обумовлено різними умовами формування плівки в різних шарах. Верхні (зовнішні) шари збагачені сітчастим полімером, у якому переважають міжмолекулярні зв'язку -С- і -С-, внутрішні шари - полімером з міжмолекулярними зв'язками -С-.

Зі збільшенням товщини  плівки, що формується, частка процесів полімеризації також зростає через утруднення дифузії кисню усередину товстої плівки. Збільшення температури сприяє більшою мірою реакції полімеризації внаслідок зменшення відносної частки молекулярного кисню в плівці й підвищення активності подвійних зв'язків.

Процес плівкоутворення неминуче супроводжується окисною деструкцією, у результаті якої утворюються низькомолекулярні продукти розпаду (альдегіди, кислоти). Роль цих процесів особливо велика у зовнішніх шарах плівки, оскільки вони формуються в умовах більшого доступу кисню.

Ступінь окиснення при плівкоутворенні залежить також від будови жирнокислотних залишків тригліцеридів (їх ненасиченості). Найбільша кількість легколетких низькомолекулярних продуктів деструкції утворюється при плівкоутворенні олій з низьким ступенем ненасиченості (оливкове, бавовняне), а найменше - у випадку високоненасичених олій (тунгове). Це пояснюється більшою тривалістю індукційного періоду при плівкоутворенні олій з низьким ступенем ненасиченості, протягом  якого доступ кисню в  плівку, що формується, практично не обмежений. Тригліцерид олеїнової кислоти, нездатний до висихання в тонких шарах і зазнає процесів глибокого окиснення [3].

1.5 Застосування алкідних олігомерів

Алкідні лакофарбові матеріали утворюють покриття з гарними декоративними й захисними властивостями, високою твердістю, атмосферостійкостю й можуть використовуватись для зовнішніх і внутрішніх робіт. Вони знайшли широке поширення у промисловості, на транспорті й для побутових цілей [8].

В теперішній час традиційні ЛФМ, до яких належать і алкіди, все одно мають попит та займають перше місце у загальному обсязі виробництва усіх ЛФМ (табл. 1.5.1).

Таблиця 1.5 – Асортимент виробництва ЛФМ

Асортимент алкідних лакофарбових матеріалів включає близько 100 різних продуктів. Органорозчинні алкіди, модифіковані оліями або жирними кислотами, використовуються для виготовлення лаків, емалей, шпаклівок і ґрунтівок. Як  розчинник використовується звичайна суміш уайт-спирита й ксилолу. Сухий залишок (вміст основної речовини) таких плівкоутворюючих систем становить звичайно 50 - 60%. Останнім часом  розроблені алкідні плівкоутворююючі системи з високим вмістом основної речовини (до 75 - 85%), що дозволяє значно знизити витрату органічних розчинників.

Залежно від  природи алкідів лакофарбові матеріали на їх основі тужавляться як при кімнатной, так і при підвищеній температурі (80 - 120°С). Матеріали холодного тужавіння одержують на основі жирних алкідів. Вони мають невисоку в'язкість, висихають за 5-8 ч (у присутності сикативів) і використовуються для фарбування усередині приміщень або для зовнішніх робіт в умовах помірного клімату. Матеріали на основі алкідов середньої жирності тужавлюють при 50 - 80 °С, мають більш високу в'язкість, дають можливість одержувати покриття з високою твердістю й призначені для одержання суднових, будівельних, захисних і декоративних фарб, застосовуванні у всіляких  областях народного господарства. Матеріали на основі чахлих алкідів мають найбільш високу в'язкість і використовуються для одержання лаків гарячого тужавіння.