№ |
Назва потоку |
Тип |
TS*, ºС |
TT*, ºС |
G, т/ч |
C, кДж/ кг·К |
r, кДж/кг |
CP, кВт/К |
H, кВт |
1 |
Кубовий залишок К1 |
гор |
90 |
83 |
59,99 |
3,635 |
60,57 |
424 |
|
2 |
Конденсація пару К1 |
гор |
33 |
33 |
92,15 |
274,5 |
7026 |
||
3 |
Охолодження ЕПФ |
гор |
33 |
17 |
9,81 |
2,358 |
6,43 |
103 |
|
гор |
17 |
17 |
9,81 |
316,5 |
862 |
||||
гор |
17 |
-2 |
9,81 |
2,916 |
7,95 |
151 |
|||
4 |
Конденсація пару К2 |
гор |
39 |
39 |
153,20 |
308,8 |
13140 |
||
5 |
Бутанова фракція |
гор |
48 |
21 |
31,50 |
2,682 |
23,46 |
634 |
|
6 |
Конденсація пару К3 |
гор |
27 |
27 |
216,90 |
301,5 |
18165 |
||
7 |
Ізобутанова фракція |
гор |
27 |
17 |
23,05 |
2,609 |
16,70 |
167 |
|
8 |
Пентанова фракція |
гор |
61 |
-2 |
2,12 |
2,407 |
1,42 |
89 |
|
9 |
Конденсація пару К4 |
гор |
42 |
42 |
27,87 |
314,3 |
2433 |
||
10 |
Конденсат у Т-28 |
гор |
84 |
38 |
38,45 |
4,190 |
29,26 |
1346 |
|
11 |
Вихідна ШФЛВ |
хол |
41 |
76 |
69,80 |
2,547 |
49,37 |
1728 |
|
12 |
Підігрів К1 |
хол |
132 |
132 |
175,30 |
218,5 |
10640 |
||
13 |
Підігрів К2 |
хол |
130 |
130 |
143,10 |
278,2 |
11057 |
||
14 |
Підігрів К3 |
хол |
90 |
90 |
207,60 |
314,4 |
18130 |
||
15 |
Підігрів К4 |
хол |
103 |
103 |
25,02 |
328,8 |
2285 |
Виходячи з даних таблиці 5.2, можна визначити, що температури гарячих та холодних потоків поділяють температурну вісь, у межах якої відбувається теплообмінний процес, на 17 інтервалів, як показано на рисунку 5.2.
Рисунок. 5.1. – Розташування зрушених температурних інтервалів й технологічних потоків уздовж температурної вісі.
Після визначення зрушених температурних інтервалів, у кожному з них розраховується енергетичний баланс:
, (5.1)
де
– тепловий баланс для i-го зрушеного інтервалу, кВт;
– величина i-го температурного інтервалу, .
– це різниця між ентальпією, яку холодні потоки, що перебувають у холодній складовій кривій в i-му температурному інтервалі, повинні одержати в цьому інтервалі й ентальпією, яку в i-му інтервалі можуть передати гарячі потоки холодним. Тому, якщо в розглянутому інтервалі температур переважають холодні потоки над гарячими, температурний інтервал має нетто дефіцит теплової енергії, і величина – позитивна. Якщо ж у температурному інтервалі гарячі потоки переважають над холодними, то температурний інтервал має надлишок теплоти, і – негативна.
Значення теплоємностей і теплоти фазових переходів гарячих потоків у розрахунках беруться з мінусом, а холодних потоків – з плюсом.
Також визначаємо теплоту фазового переходу за формулою:
, (5.2)
де
– теплота пароутворення і-го потоку, кДж/кг;
– витрати і-го потоку, т/год
(5.3)
кВт
(5.4)
кВт
(5.5)
кВт
(5.6)
кВт
(5.7)
кВт
(5.8)
кВт
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.