,
е.
(4.6)
Рисунок 4.3 – Крива відновлення тиску в газовій свердловині
Коефіцієнт п'єзопровідності визначають як
. (4.7)
Діафрагмовий вимірювач критичної течії
Під час дослідження газових свердловин дебіт визначають, використовуючи діафрагмовий вимірювач критичної течії (прувер).
На промислах застосовують дві конструкції вимірювача критичної течії діаметрами 50 і 100 мм (рисунок 4.4). Перша конструкція являє собою циліндр довжиною 305 мм, на одному кінці якого нарізана різь під фланець або муфту, а на другому − різь під притискну гайку. Для встановлення діафрагми передбачені торцева виточка діаметром, рівним зовнішньому діаметрові діафрагми. Між діафрагмою й торцевою поверхнею встановлена прокладка. Діафрагма закріплюється притискною гайкою за допомогою спеціального ключа. Температуру газу вимірюють термометром, установленим у стакан. Дебіт газу під час вимірювання з використанням вимірювача критичної течії визначають за формулою
, (4.8)
де Qг – дебіт газу в тис. м3/доб., зведений до 20 °С і 0,1013 МПа; с – коефіцієнт витрати, що залежить від діаметра діафрагми і діаметра приладу й визначається інструкціями з дослідження газових свердловин; р – тиск газу перед діафрагмою, МПа;
Т – температура газу, К;
ρ – середня густина газу;
z(р) – коефіцієнт надстисливості газу.
Рисунок 4.4 – Схема діафрагмового вимірювача критичної течії:
1 – діафрагма; 2 – термометричний стакан; 3 – отвір для манометра
При дослідженні на газоконденсатність у системі обв'язки свердловини (рис. 4.2) передбачається сепаратор і вимірна ємність, у якій вимірюють дебіт конденсату на кожному режимі. За дебітом газу й газоконденсату розраховують газоконденсатний фактор, що являє собою відношення дебіту конденсату до дебіту газу та вимірюється в см3 конденсату в 1 м3 газу.
Контрольні питання
1. Побудова індикаторних кривих.
2. Як змінити режими роботи свердловини?
3. Як визначити коефіцієнт п'єзовіддачі?
4. Як визначити дебіт газу?
5. Схема діафрагмового вимірювача критичної течії.
Розділ V ЗБИРАННЯ, ТРАНСПОРТ І ПІДГОТОВКА ПРОДУКЦІЇ СВЕРДЛОВИН
§ 5.1 Промислове збирання і підготовка продукціїсвердловин
До основних вимог, що ставляться до організації збору та підготовки продукції свердловин, належать: а) автоматизоване вимірювання кількості нафти, газу й води по кожній свердловині; б) забезпечення герметизованого збору на всьому шляхові руху – від свердловини до магістрального нафтопроводу; в) доведення нафти, газу і пластової води на технологічних устаткуваннях до норм товарної продукції, її автоматичний облік та передача товаротранспортним організаціям; г) забезпечення високих економічних показників за капітальними витратами, зниження металоємності й експлуатаційних витрат; д) можливість уведення в експлуатацію частини родовища з повною утилізацією нафтового газу до закінчення будівництва всього комплексу споруджень; є) надійність експлуатації технологічних устаткувань та можливість їх автоматизації; є) виготовлення основних вузлів і устаткування системи збору в блоковому виконанні з повною автоматизацією технологічного процесу.
Нафта, газ і вода від гирла свердловин, розташованих на площі родовища, направляються викидними лініями в систему збору і транспортування. Під системою збору й транспортування розуміють комплекс устаткування та розгалужену мережу трубопроводів, прокладених на площі родовища (над землею або під землею, над водою чи під водою) й призначених для збору продукції свердловин та постачання її до центрального пункту підготовки нафти. З пунктів підготовки нафта спрямовується до нафтопереробного заводу, а газ – до газопереробного або безпосередньо споживачам. Пластова вода, що видобута разом із нафтою, направляється до очисних споруд і далі до нагнітальних свердловин.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.