Машиностроение \ Детали машин

Зварні з’єднання. З’єднання паянням, запресуванням, заформуванням. Різьбові з’єднання, страница 3

При розрахунку зварних швів, що працюють з перемінним навантаженням, допустимі напруження знижують. Ступінь зниження залежить від типу шва і співвідношення найменшого і найбільшого зусилля, що навантажує шов.

Допустимі напруження при знакоперемінних навантаженнях прийнято визначати множенням табличних значень (табл. 3.2) на коефіцієнт :

для стикових швів

;

для кутових швів

Тут і - мінімальних і максимальне (по абсолютних величинах) значення діючого зусилля. У приведеній залежності і повинні бути підставлені зі своїми знаками.

Приклад 3.2 Визначити необхідну довжину швів для прикріплення сталевої смуги до листа (рис. 3.6). Розміри смуги: мм.

Навантаження кН. Матеріал смуги сталь Ст3. Зварювання виконується електродами марки Э34 з тонким покриттям.

Рис. 3.6

Рішення. 1 Визначаємо допустимі і напруження на розтягнення для основною металу (смуги).

З табл. 1.1 МПа.

Вважаючи, що метод розрахунку не цілком точний, приймаємо . З огляду на те, що деталі, які з'єднуються, (смуга і лист) виготовлені зі стального прокату і що від з'єднання, яке розраховується, не потрібно особливої надійності в експлуатації, приймаємо

і ;

тоді

МПа.

і для шва, що працює на зріз (згідно табл. 3.2)

МПа.

2 Приймаючи катет шва мм (тобто рівним товщині смуги), знаходимо необхідну розрахункову довжину всіх швів:

мм.

3 Визначаємо довжину флангових швів

мм,

де мм - довжина лобового шва.

Отже,

мм.

3.3 Клейові з’єднання

Одним із сучасних видів нероз'ємних з'єднань є з'єднання за допомогою клею елементів з металу, металу і неметалічного матеріалу (текстоліту, пінопласту й ін.), неметалічних матеріалів між собою.

Клейове з'єднання має наступні основні переваги у порівнянні зі зварними і заклепувальними з'єднаннями:

§ можливість надійного з'єднання деталей з дуже тонких листових матеріалів;

§ можливість скріплення різнорідних матеріалів;

§ відсутність (або порівняно малі значення) концентрації напружень;

§ відсутність отворів, що послабляють конструкцію, необхідних при заклепувальних з'єднаннях;

§ герметичність;

§ стійкість проти корозії.

Недоліками клейового з'єднання є порівняно низька теплостійкість, невисокий опір "відриванню", зниження міцності деяких видів клеїв з часом (старіння).

3.4 З’єднання паянням, запресуванням, заформуванням

З’єднання паянням. У деяких випадках для створення нероз'ємного з'єднання застосовують пайкові (наприклад, для з'єднання тонкостінних деталей, елементів електричних схем і ін.).

Пайка здійснюється за допомогою припою. Розплавлений припій заповнює зазор між деталями, що з'єднуються, і при затвердінні припою утворить нероз'ємне з'єднання. Дотичні поверхні деталей, що з'єднуються, перед пайкою очищають за допомогою флюсів. Як флюси застосовують каніфоль, буру, хлористий цинк. Припої розділяють на легкоплавкі і тугоплавкі (у залежності від температури плавлень припою).

З'єднання запресовуванням. Для нерухомого з'єднання деталей циліндричної форми може застосовуватися пресова посадка (з'єднання зубчастого колеса з валом, втулки з валом). При пресовій посадці вал виготовляють більшого діаметра, чим отвір деталі, тому посадка вала в отвір здійснюється пресом, що створює необхідне зусилля.

З'єднання заформуванням. Заформуванням з'єднують металеву де'іаль 1 із пластмасою 2, для чого металеву деталь занурюють у рідку або тістоподібну пластмасу, що твердіє при остиганні й утворює нероз'ємне з'єднання (рис. 3.7).