Деталі машин: Журнал до виконання лабораторних робіт, страница 7

Найбільше передаточне відношення варіатора

u_mах = d_2max / d_1min = c₁ / c₂  =

Найменше передаточне відношення варіатора

u_min = d_2max / d_1min = c₁ / c₂  =

Діапазон регулювання

D = u_max / u_min =

5. Визначення ККД варіатора.

5.1.h = (Т₂ / Т₁) * u_э,

де Т₁  – рушійний момент

Т₂ – момент сил опору (гальмівний момент)

u_э – передаточне відношення, яке визначене експериментально.

Для кожного ступеня навантаження обчислити:

– передаточне відношення варіатора u = c_1n / c_2n,

– рушійний T_1n і гальмівний T_2n моменти: T_1n = T_1u ∙ Y_1n;

T_2n = T_2u ∙ Y_2n,

де T_1u , T_2u – момент, що відповідає одному розподілу індикатора годин­никового типу;

Y_1n, Y_2n – кількість розподілів індикатора;

n – номер досліду.

Результати розрахунків занести в таблицю 4.1.

Побудувати графік h = ¦(Т₂)

5.2. Для кожного положення паса знімати з лічильників обертів одночасно показання с°_1n і c°_2n без навантаження, тобто Т₂ = 0 у продовж 30с. Обчислити значення u_t передаточного відношення і ККД варіатора для кожного ступеня положення паса, після чого побудувати графік h = ¦( u_е).

hF

ТТ

u_еu_е

а) Графік залежності ККД клинопа­сового варіатора від навантаження на веденому валі Т2 і передаточного відношення uэ

б) Графік залежності значення коефіцієнта зменшення швидкості веденого вала від навантаження на веденому валі Т2 і передаточного відношення uэ

6. Визначення коефіцієнта зменшення швидкості веденого шківа.

Коефіцієнт зменшення швидкості веденого вала (для кожного ступеня):

F = (с°_2n  – c°_2n) / с°_2n

Результати обчислень занести в таблицю, після чого побудувати залежності:

F = ¦( T₂),

F = ¦( u_е)

Таблиця 4.1. – Результати розрахунків і випробувань клинопасового варіатора

Номер досліду		1	2	3	4	5
Показання лічильників без навантаження	с°1n с°2n
Показання лічильників із навантаженням	с1n с2n
Показання індикаторів із навантаженням	Y1n Y2n
Обертаючі моменти, Н∙м	T1n T2n
Дійсне передаточне відношення варіатора	uе
ККД
Коефіцієнт зменшення швидкості веденого вала	F

7. Висновки з роботи та відповіді на запитання.

10. Звіт про лабораторну роботу

"ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ ВНУТРІШНІХ НАПРУЖЕНЬ"

1.  Стислий опис і ескіз установки (аркуш розміром 120240).

2.  Виконати спостереження за напруженими зразками та схематично замалювати інтерференційну картину фарбування поля зору кожного з них.

 

Зразок №1

Зразок №2

Зразок №3

Зразок №4

Зразок №5

Зразок №6

3. За отриманим кольором, що відповідає найбільшій різниці хода, знайти величину (п₁-п₂) за формулою:

(п1-п2) = ,

де п₁, п₂ – показники заломлення скла для звичайного і незвичайного променів;

Г – оптична різниця хода, Н м, яка визначається за таблицею відповідно до отриманого кольору;

L – товщина зразка, см, вимірюється штангенциркулем.

Зразок: №1      (п₁-п₂) =

(п₁-п₂) =

Зразок: №2      (п₁-п₂) =

(п₁-п₂) =

Зразок: №3      (п₁-п₂) =

(п₁-п₂) =

Зразок: №4      (п₁-п₂) =

(п₁-п₂) =

Зразок: №5      ((п₁-п₂) =

(п₁-п₂) =

Зразок: №6      (п₁-п₂) =

(п₁-п₂) =

Таким чином, чим більша різниця (n1-n2), тим більші залишкові внутрішні напруження в зразкові.

4. Зробити висновки з роботи, вказавши особливості розподілу внутрішніх напружень, їх величину у різних місцях, охарактеризувати вплив концентраторів напружень. Відповісти на питання.