Конічні зубчасті передачі. Пасові передачі. Улаштування пасових передач. Види привідних пасів, страница 4

  плавність ходу, здатність зм'якшувати удари (завдяки еластичності ременя) і охороняти механізми, що приводяться в рух, від поломок при раптових перевантаженнях (за рахунок пробуксовування ременя);

  можливість передачі потужності при значних відстанях між осями ведучих і ведених валів,  безшумність роботи (у  порівнянні, із зубчастою передачею); 

  простота  догляду й обслуговування.

Недоліками  передачі  є:

  мінливість передаточного відношення;

  порівняно великі габарити;

  витягування пасу, що викликає необхідність перешивання його при постійній міжцентровій відстані або застосування натяжного пристосування.

Гранична окружна швидкість у пасових передачах:

  для шкіряних ременів установлена до 40 м/с;

  для прогумованих - до 20-40 м/с;

  для бавовняних - до 25 м/с;

  для вовняних - до   30   м/с.

Плоскопасові  передачі поділяються на наступні види:

  відкриті - з паралельними валами;

  перехресні - з паралельними валами;

  напівперехресні, кутові й ін.

11.2  Кінематичні та силові співвідношення у пасових передачах

На рис. 11.2 представлена схема відкритої передачі, що складається з двох шківів і нескінченного плоского пасу. Вітка ременя, що набігає на ведучий шків (на рисунку нижня), називається ведучою, а вітка, що  набігає на ведений шків - веденою.

Довжина пасу (довжина гнучкої нерозтяжної нитки, що охоплює шківи) визначається за формулою

.

Чим коротше ремінь, тим частіше при даній швидкості він піддається додатковим напруженням вигину при огинанні шківів, і тим скоріше вийде з ладу через утому. Тому міжцентрову відстань вибирають з умови довговічності пасу за однією з наступних формул:

 або

Для визначення передатного відношення потрібно знати окружні швидкості ведучого і веденого шківів. Окружна швидкість ведучого шківа

.

Окружна швидкість веденого шківа

.

Якщо не враховувати ковзання ременя по шківу, тобто вважати приблизно окружну швидкість шківа рівною лінійній швидкості пасу, то швидкості  і  будуть рівні між собою.

Отже,

.

Практично швидкості , тому що завжди мається так називане пружне ковзання ременя по ободу шківа.

Чисельно пружне ковзання характеризується відносною утратою швидкості веденого шківа - коефіцієнтом ковзання

, де  - теоретична кутова швидкість веденого шківа;  - фактична кутова швидкість веденого шківа.

З огляду на ковзання, одержимо

, де .

Звідси маємо

.

Пружне ковзання неминуче при роботі пасової передачі під навантаженням. Його не можна змішувати зі шкідливим ковзанням, називаним буксуванням, що з'являється при перевантаженні передачі.

Рис. 11.3

На рис. 11.3 представлена пасова передача, на шківи якої одягнений з попереднім натягом плоский ремінь. Якщо передача не навантажена, тобто  шківи не обертаються або обертаються вхолосту, то напруження обох віток ременя однакові і рівні F₀ (рис. 11.3, а). При навантаженні передачі, тобто при прикладенні до ведучого валу обертаючого моменту М₁ а до веденого валу моменту опору М₂, спрямованого убік, протилежний обертанню, натяг ведучої вітки зростає до F₁  а у веденій вітці - зменшується до F₂  (рис. 11.3, б).

При цьому

.

Різниця

, де  - окружна сила, що прикладається до обода відомого шківа для подолання моменту опору.

З останніх двох рівностей одержуємо натягу ведучої F₁ і веденої F₂ віток пасової передачі:

;  .

Клинопасові передачі.

Клиновий пас у поперечному перерізі являє собою трапецію (рис. 11.4). Навантаження сприймає корд із хімічних волокон, виготовлений з декілька шарів кордотканини 2 або шнура 3, завулканізованих у спеціальну гуму 4, обгорнену шарами прогумованої тканини 1.

Рис. 11.4  Поперечний перетин клинового пасу