Основи схемотехніки. Основні терміни та їх визначення. Лінії на схемі. Комутаційні пристрої та контактні з’єднання. Резистори та конденсатори. Напiвпровiдниковi прилади

Глава 2. Основи схемотехніки

§1. Основні терміни та їх визначення

Електрична схема – графічний конструкторський документ, на якому за допомогою графічних позначок зображені електричні складові частини об’єкта та зв’язки між ними.

Елемент – складова частина об’єкта, котра має самостійну графічну позначку, а також визначене функціональне призначення й не може бути розділена на частини з самостійним функціональним призначенням (резистор, конденсатор і таке інше).

Пристрій – сукупність елементів, що являє собою єдину конструкцію (блок, плата). Може й не мати в об’єкті чітко визначеного функціонального призначення.

Функціональна група - сукупність елементів, виконуючих в об’єкті визначену функцію й не з’єднаних у єдину конструкцію.

Функціональна частина – елемент, пристрій або функціональна група, що мають в об’єкті чітко визначене функціональне призначення.

 Функціональний ланцюг – лінія, канал, тракт певного призначення (канал звуку, відеоканал).

Лінія взаємозв’язку -  лінія на схемі, яка вказує на наявність зв’язку між функціональними частинами об’єкта.

Лінія електричного зв’язку – лінія на схемі, що вказує шлях проходження струму, сигналу і т.ін.

Об’єкт – умовне найменування виробу, пристрою, установки, мережі, що застосовується як загальне поняття.

§2. Лінії на схемі

В залежності від призначення та типу схем, лініями зображують: електричні взаємозв’язки (функціональні, логічні i т.iн.), шляхи проходження електричного струму (електричні зв’язки), механічні взаємозв’язки, матеріальні провідники (проводи, кабелі, шини), екрануючі оболонки, корпуси приладів i т. ін., умовні межі пристроїв та функціональних груп.

На одній схемі рекомендовано застосовувати не більше трьох типів ліній за товщиною: тонку b, стовщену 2b та товсту 3b…4b, де b – товщина лінії, яка вибирається в залежності від формату схеми та розмірів умовних графічних позначок.

Умовні графічні позначки та лінії зв’язку виконують лініями однієї товщини. Оптимальна товщина дорівнює 0,3…0,4 мм, що за державним стандартом відповідає суцільній тонкій лінії.

Найменування, товщини ліній по відношенню до b та їхні основні призначення наведені у таблиці 1. Детальнішу інформацію щодо накреслення ліній можна знайти у §5 глави 1 цього посібника («Лінії на кресленні»).

                                                                                                                                        Таблиця 1

§3. Умовні графічні позначення в схемах кваліфікуючих

символів, електричних проводів, кабелів та шин

Таблиця 2.1

Рід струмів та напруг

   Мал. 2.1. Рід струмів та напруг.

1. Струм постійний: а; б);
2. Струм змінний: а); б) промислові частоти; в); г) ультразвукові частоти та радіочастоти; д) надвисокі частоти; е; є)
3. Струм постійний та змінний;
4. Струм пульсуючий.

   Мал. 2.2. З’єднання обмоток у виробах з обмотками.

1. Обмотки однофазні, електрично не з’єднані:  а) одна або три обмотки; б) m обмоток; в) обмотка з виведенням від середньої крапки; г) допускається справа від позначки вказувати додаткові дані (три окремі обмотки у трифазному ланцюзі змінного струму);
2. Обмотка двофазна;
3. Обмотка двофазно – трифазна (обмотка Скотта);
4. Обмотки трифазні: а) з’єднані у зірку; б) у зірку з виведенням від середньої крапки;     в) у трикутник; г) у розімкнутий трикутник; д) у зигзаг; е) обмотка V – подібна; ж) допускається вказувати кут, під яким з’єднані обмотки;
5. Обмотка чотирифазна;
6. Обмотка шестифазна, з’єднана:  а) у зірку; б) у зірку з виведенням від середньої крапки; в) у подвійну зірку; г) у дві обернені зірки з розділеними виведеннями від середніх крапок; д) у два трикутники; е) у багатокутник; є) у подвійний зигзаг.