Мова SQL. Оператори створення та видалення об’єктів баз даних. Оператори пошуку інформації. Агрегатні функції. Вкладені запити, страница 9

Як відомо, електронні таблиці є ефективним і зручним засобом при розв’язанні задач розподілення та  отримання балансів. Будемо розглядати випадки, коли розподілення та/або отримання балансу виконується людиною і при цьому немає потреби використовувати спеціальні моделі, наприклад, моделі лінійного програмування.

Системи керування базами даних (СКБД) зручні для ведення великої кількості взаємопов’язаних таблиць і для отримання у вигляді запитів, форм та звітів різного роду інформації з цих таблиць. Але користувачу не дуже зручно працювати з пов’язаними таблицями в діалоговому режимі для різного роду балансувань. Проілюструємо це на прикладі задачі “постачальники (П) – споживачі (С)”. Хай початкові умови задані такою таблицею 1, комірки якої закодовані двовимірними індексами.

Таблиця 1. Початкові умови задачі розподілення

Як бачимо, витримано баланс між загальними потужностями усіх постачальників і усіх споживачів, але поки що не зроблено закріплення постачальників за споживачами (або навпаки), яке витримує наведений баланс. Поки що в таблиці наведені окремі закріплення, які не можна змінювати, хоча це не принципово для подальшого викладення матеріалу.

Таку таблицю легко створити у програмному середовищі електронної таблиці, наприклад Excel, і далі розробляти варіанти розв’язання задачі розподілення (закріплення) з дотриманням балансу. Коли таких таблиць небагато і користувача цікавить тільки задача розподілення, то можна обійтися тільки засобами електронної таблиці. Але частіше за все користувачу потрібно створити базу даних (БД) для отримання різноманітних запитів, форм і звітів. Тому в ній крім аналога таблиці, що наведена на рисунку , потрібні й інші таблиці.

Так, у  нашому демонстраційному прикладі така таблиця-матриця після нормалізації буде представлена трьома таблицями : двома основними “Постачальники” (П) і “Споживачі” (С) та зв’язувальною таблицею “Постачальники-споживачі” (П_С).    Структура і вміст цих таблиць бази даних наведено нижче  у таблицях 2,3 і 4. Як бачимо, таблиця 1 являє собою двовимірне представлення моделі початкових умов  задачі, сутність якого  відображається у зв’язувальній таблиці П_С  реляційної моделі даних.

Таблиця 2                             Таблиця 3                                              Таблиця 4

 Таблиця БД „П”                      Таблиця БД „С”                        Таблиця БД „П_С”                  

В таблицях 2-4 застосовані такі позначення :

NP  - код постачальника;

QP  - ресурс постачальника;

NC  - код споживача;

QС  - потреба споживача;

QTY – кількість закріпленого ресурсу постачання/споживання.

Ставиться задача закріпити споживачів за постачальниками, при цьому необхідно не порушити  баланс між сумарними потужностями усіх постачальників й усіх споживачів.