ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10.
Установка і настроювання серверів DHCP, DNS і WINS
Мета роботи: Одержання уміння і навичок по установці і настроюванню серверів DHCP, DNS і WINS у мережі Windows 2000.
Теоретичні відомості
Сервер DHCP
Протокол настроювання вузла Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP) автоматично призначає IP-адреси комп'ютерам. Його використання дозволяє уникнути обмежень ручного настроювання протоколу TCP/IP.
Протокол автоматичного настроювання вузла DHCP - розширення протоколу ВООТР. Останній дозволяє бездисковим клієнтам запускати й автоматично конфігурувати протокол TCP/IP. DHCP централізовано управляє настроюванням протоколу TCP/IP за допомогою автоматичного призначення IP-адрес комп'ютерам, настроєним на використання протоколу DHCP. Застосування DHCP виключає деякі проблеми, пов'язані з ручним конфігуруванням протоколу TCP/IP.
Щораз при запуску DHCP-клієнт запитує інформацію з DHCP-сервера: IP-адресу, маску підмережі й необов'язкові параметри, наприклад адреса шлюзу за замовчуванням, адреса сервера DNS й адреса сервера імен NetBIOS.
Одержавши запит, DHCP-сервер вибирає IP-адреса з пула адрес у своїй базі даних і пропонує його DHCP-клієнтові. Якщо той приймає пропозицію, то інформація про IP-адресації, тобто IP-адреса й інші конфігураційні параметри TCP/IP, надається в оренду клієнтові на певний строк. Якщо в пулі немає доступної інформації про IP-адресації, то клієнт не може ініціалізувати протокол TCP/IP.
Ручне й автоматичне конфігурування
Ручне конфігурування протоколу TCP/IP
Ручне конфігурування протоколу TCP/IP означає, що користувач може вибрати будь-яку випадкову IP-адресу, замість того щоб одержати його від мережного адміністратора. Використання некоректних адрес викликає в мережі збої, джерело яких установити вкрай важко.
До того ж помилка при виборі IP-адреси, маски підмережі або шлюзу за замовчуванням іноді породжує різні складності, починаючи від проблем при приєднанні й закінчуючи труднощами, пов'язаними з дублюванням IP-адреси.
Інший недолік ручної конфігурації протоколу TCP/IP - збільшення обсягу роботи адміністратора в об'єднаних мережах, де комп'ютери часто переносять із однієї підмережі в іншу. Наприклад, коли робочу станцію переміщають в іншу підмережа, IP-адреса й адреса шлюзу за замовчуванням треба змінити.
Конфігурування протоколу TCP/IP за допомогою DHCP
У результаті використання протоколу DHCP для автоматичного настроювання параметрів протоколу TCP/IP користувачі більше не мають потреби у відомостях від адміністратора для конфігурації TCP/IP. Сервер протоколу DHCP надасть всю необхідну інформацію про конфігурації для всіх клієнтів протоколу DHCP. Крім того, виключається більшість важка мережних несправностей, що відслідковують.
Функціонування протоколу DHCP
Протокол DHCP використає процес для конфігурації свого клієнта у чотири етапу. Якщо в комп'ютера кілька мережних адаптерів, то кожний з них конфігурується окремо, і йому призначається унікальна IP-адреса. Передача даних між DHCP - клієнтом й DHCP-сервером відбувається по UDP через порти 67 й 68.
Більшість повідомлень протоколу DHCP передаються з використанням широкомовлення. Для зв'язку DHCP-клієнтів з DHCP-сервером у вилученій мережі IP-маршрутизатори повинні підтримувати ретрансляцію широкомовних повідомлень DHCP. У таблиці відображені етапи конфігурування протоколу DHCP.
Таблиця 4.1. Етапи конфігурування протоколу DHCP
|
Етап |
Опис |
|
Запит оренди IP-адреси |
Клієнт ініціалізуе обмежену версію протоколу TCP/IP і надсилає широкомовний запит для пошуку DHCP-сервера й інформації про IP-адресації |
|
Пропозиція оренди |
Всі сервери протоколу DHCP, що мають вільну інформацію про IP-адреси, відправляють пропозиція клієнтові |
|
Вибір оренди |
Клієнт вибирає інформацію про IP-адресації з першого отриманої пропозиції й посилає широкомовне повідомлення із запитом інформації про оренду IP-адреси |
|
Підтвердження оренди |
DHCP-сервер, що зробив цю пропозицію, відповідає на запит, а всі інші сервери відзивають свої пропозиції. Клієнтові призначається IP-адреса й супутні параметри. Клієнт завершує настроювання й зв'язує TCP/IP с іншими компонентами системи. Оскільки автоматична конфігурація виконана, клієнт може використати всі сервисы й утиліти протоколу TCP/IP для зв'язку з іншими вузлами TCP/IP |
Запит і пропозиція оренди IP-адреси
На перших двох етапах клієнт запитує оренду в DHCP-сервера, а сервер пропонує клієнтові IP-адреса.
Запит оренди
Коли клієнт ініціалізуеться в перший раз, він запитує оренду IP-адреси, посилаючи широкомовне повідомлення всім DHCP-серверам. Оскільки клієнт не має IP-адреси й не знає IP-адресу DHCP-сервера, вона використає 0.0.0.0 як адреса відправника й 255.255.255.255 як адреса одержувача.
Запит на оренду посилає в повідомленні DHCPDISCOVER, що також з- тримає апаратна адреса мережного адаптера клієнта й ім'я його комп'ютера, тому DHCP-серверам відомо, від якого клієнта виходить запит. Процес одержання оренди починається в наступних випадках:
· протокол TCP/IP ініціалізуеться в перший раз як клієнт протоколу DHCP;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
