Цивільний захист: Навчальний посібник. Частина 2. Надзвичайні ситуації

k – коефіцієнт відносності

Q– кількість речовини у вмістищі

q– потужність вибуху

R – відстань до вмістища, будівлі, споруди

r_з – радіус зони

R_ЗС  – радіус зони спостереження

R_СЗЗ – радіус санітарно-захисної зони

t_УХ – час дії ударної хвилі

Бк – беккерель

Гр – грей

Д_пр – прогнозоване опромінення

Зв – зіверт

Кі – кюрі

Па – паскаль

Р – рентген

Р₀ – атмосферний тиск

Р_ф– максимальний тиск повітря у фронті хвилі

Т – температура

DР_ф – надмірний тиск у зоні ударної хвилі

DР_шв – тиск швидкісного напору

Щ – щільність забудови

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

АКСЛ – аварії, катастрофи, стихійні лиха

АЕС – атомна електростанція

АРІНР – аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи

АРС – аварійно-рятувальні служби

АТП – автотранспортні підприємства

БА – бактеріологічні аерозолі

БЖД – безпека життєдіяльності

БЗ – біологічні засоби

БНіП – будівельні норми і правила

БОВ – боєприпаси об’ємного вибуху

БОР – бойові отруйні речовини

БРР – бойові радіоактивні речовини

ВВЕР – водоводяний енергетичний реактор

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я

ВКГ – водопровідноканалізаційне господарство

ВПНО – вибухо- і пожежонебез-печний об'єкт

ВР – вибухова речовина

ВРХ – велика рогата худоба

ГДК – граничнодопустима кон-центрація

ГПС – газоповітряна суміш

ДІВ – джерела іонізуючого випромінювання

ДТП – дорожньо-транспортна пригода

ЄДС – Єдина державна система

ЕМІ – електромагнітний імпульс

ЕОМ – електронно-обчислювальна машина

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту

ЗМУ – зброя масового ураження

ЗМР – зона можливих руйнувань

ЗС – зона спостереження

ІВ – іонізуючі випромінювання

ІО – інженерна обстановка

КЕМ – комунально-енергетичні мережі

КТЕБ – комісія з техногенно-екологічної безпеки

ЛЕП – лінії електропостачання

МНС – Міністерство з надзвичайних ситуацій

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я

МСК – міжобласний спеціалізований комбінат

НВЧ – надзвичайно висока частота

ННЧ – надзвичайно низька частота

НРБУ – норми радіаційної безпеки України

НС – надзвичайна ситуація

НТП – науково-технічний прогрес

НХР – небезпечні хімічні речовини

ОГД – об’єкт господарчої діяльності

ОДД – обмежено допустима доза

ОР – отруйні речовини

ОЕ – об’єкт економіки

ОХУ – осередок хімічного ураження

ПНО – потенційно небезпечний  об’єкт

ПО – пожежна обстановка

ПР – проникна радіація

ПРУ – протирадіаційні укриття

ПТУ – професійно-технічне училище

ПЯР – продукти ядерного розпаду

РАВ – радіоактивні відходи

РЗ – радіоактивне зараження (забруднення)

РЗМ – радіоактивне зараження місцевості

РНО – радіаційно небезпечний об'єкт

РО – радіаційна обстановка

РВ – радіаційне випромінювання

РР – радіоактивні речовини

СВ – світлове випромінювання

СЗЗ – санітарно-захисна зона

СІ – система інтернаціональна

ТГМ – тверді горючі матеріали

УХ – ударна хвиля

ХЗ – хімічне зараження

ХАТО – хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця

ХНМ – хімічно небезпечне місто

ХНО – хімічно небезпечний об’єкт

ХО – хімічна обстановка

ЦО – цивільна оборона

ЯВ – ядерний вибух

ЯР – ядерний реактор

ВСТУП

Територія України, розташованої прак­тично в центрі Європейської частини земної кулі, становить 603,7 тис. км². Середня щільність населення становить 86 чоловік на 1 км², а в східних, більш промислово насичених регіонах – близь­ко 200 чоловік на 1 км². Загальна кількість населення в Україні – близько 50 млн чоловік. У країні щорічно виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій різного походження, унаслідок яких гине велика кількість лю­дей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Тому нині в ба­гатьох областях України обстановка ха­рактеризується як дуже складна. Вагомість  наслідків НС об’єктивно примушує розглядати їх як серйозну загрозу безпеці  окремої людини, суспільства та навколишнього середови­ща, а також стабільності розвитку еко­номіки країни. В умовах високого рівня антропогенізації території України з переви­щенням техногенного навантаження на природне середовище у п’ять-шість разів, порівняно з іншими розвинутими країнами, окремо виділяється група небезпечних явищ, пов’язаних з експлуатацією потенційно небезпечних об’єктів різних галузей промисловості, а також гре­бель, водосховищ, проведенням за­ходів з меліорації і водопостачання, гірничодобувних робіт. Руйнівну силу техноген­них катастроф і стихійних лих, що трапляються в світі, у ряді ви­падків можна порівняти з військовими діями. Несподіваний роз­виток подій веде до значного скорочен­ня часу на підготовку рятувальних робіт та їх проведення, а роботи в районі НС  потребують за­лучення значної кількості людських, ма­теріальних і технічних ресурсів.

З іншого боку, завжди є загроза дії стихійних явищ на різні промислові об'єкти, спо­руди тощо. Руйнування чи пошкод­ження таких об’єктів з небезпечними виробництвами може призвести до пожеж, вибухів, викидів небезпечних речовин, затоплення територій, їх радіоактивного забруднення. Стихійні лиха можуть призводити також до аварій