Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців в університеті

- постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту й форм організації навчально-виховного процесу;

- пропаганда здорового способу життя;

- органічне поєднання освіти і науки, розвиток дистанційної освіти; - запровадження освітніх інновацій, інформаційних техноло­гій через: реалізацію дистанційного навчання; розробку індивідуальних: модульних мінімальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб, а також випуск електронних підручників;

- модернізація управління, яка передбачає підвищення ком­петентності управлінців усіх рівнів; ширше залучення до управ­лінської діяльності в університеті талановитої молоді;

- виховання учасників навчального процесу в дусі відповіда­льного ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності;

- поєднання освіти та науки.

Безпосереднє управління діяльністю університету здійснює ректор у межах наданих йому повноважень. Ректор (від лат. гесіог — правитель, керівник) - керівник вищого навчального закладу. В епоху Відродження ректорами називалися головні вчителі і завідувачі багатокласних шкіл. У Франції ректором називається також людина, яка очолювала навчальний округ («академію»).

Ректор може делегувати частину своїх повноважень своїм заступ­никам - проректорам, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють організацію навчальної, наукової, виховної, фінансово-економічної, адміністративно-господарської та інших видів робіт.

Проректор - заступник ректора вищого навчального закладу з якого-небудь напряму роботи цього закладу.

Зазвичай у структурі вищого навчального закладу є такі проректори:

-  перший проректор;

-  проректор з навчально-методичної роботи;

-  проректор з науково-дослідної роботи;

-  проректор з адміністративних питань;

-  проректор з міжнародних питань;

-  проректор з навчально-виховної роботи;

-   проректор з фінансово-економічної роботи;

-  проректор з питань довузівської підготовки.

Щодо надання освітніх послуг та здійснення наукової діяльності перед університетом стоять такі завдання:

-  здійснення освітньої діяльності з ліцензованих (дозво­лених) та акредитованих напрямів і спеціальностей, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам вищої освіти;

-  здійснення наукової, культурно-виховної і спортивної діяльності;

-  забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

-  здійснення підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів та їх атестація;

-  вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;

-  забезпечення культурного і духовного розвитку особис­тості, виховання осіб, які навчаються в університеті, у дусі загальнолюдських цінностей, українського патріо­тизму і поваги до Конституції України.

Для реалізації поставлених завдань та згідно із законодавством України в університеті створюються структурні підрозділи, які функціо­нують на основі розроблених і затверджених ректором Положень. Загальну структуру університету відображено на рис. 8.1. Основними структурними підрозділами університету є: <=> факультети;

-  кафедри;

-  інститути;

-  коледжі;

-  технікуми;

-  відділення;

-  аспірантура (докторантура);