Риторика: Методичні вказівки до проведення семінарських занять, страница 3

2. Оратор і аудиторія.

3. Д. Карнегі і сучасна риторика.

4. Видатні оратори: А. Д. Коні, Ф. Н. Плевако, А. М. Ключевський,
Д. І. Менделєєв.

5. Використання невербальних засобів спілкування оратором під час промови.

Методичні вказівки

1. У першому питанні розкрити історію становлення та розвитку уявлень про типи ораторів від доби античності до сьогодення; прокоментувати, що лежить в основі кожної наведеної класифікації типів ораторів.

2. Під час розгляду другого питання пояснити, що таке аудиторія, які види аудиторій виділяють, які групи аудиторій розрізняють щодо ставлення до думок оратора; усвідомити, що таке контакт між оратором та аудиторією та шляхи його становлення.

3. У третьому питанні вміти пояснити роль невербальних засобів спілкування в риторичній діяльності; зосередити увагу на класифікації невербальних засобів спілкування; з’ясувати, чому публічній людині треба пильно ставитися до використання  засобів несловесної комунікації.

Питання для самоконтролю

1. Хто такий оратор  і що таке аудиторія?

2. Чому ще в античні часи  виникла потреба класифікувати різні типи ораторів? Кому належить одна з найдавніших класифікацій ораторів?

3. Яким чином обґрунтовані І. П. Павловим типи нервової діяльності пов’язані з різними типами ораторів?

4. Як ви гадаєте, чому на сьогоднішньому етапі розвитку риторики немає усталеної класифікації типів ораторів? Наведіть відомі вам класифікації типів ораторів.

5. Що таке контакт з аудиторією? Які чинники виступають передумовами налагодження зв’язку між суб’єктом та публікою?

6.  Що таке «зона небезпеки» для оратора? Як її нейтралізувати?

7. Які складові треба врахувати під час моделювання аудиторії оратором?

8. Які типи реакцій на предмет мовлення та на оратора можна виділити?

9. Визначте загальні моменти, що сприяють налагодженню контакту між аудиторією та оратором.

10. Чому, на ваш погляд, додатковим каналом зв’язку між аудиторією та оратором є візуальний канал, або кінесика?

11. Прокоментуйте вислів Ньєво: «Можна язиком говорити одне, а обличчям і жестами виражати прямо протилежне».

12. Як ви розумієте вислів М. Сперанського: «Оратор… повинен викликати на допомогу іншу мову – мову руху, тону і зовнішнього вигляду. Він повинен доповнити обличчям, рукою й інтонацією, чого не може висловити словом… Рука доповнює думки, яких не можна виразити мовою, і, отже, рух її тоді тільки необхідний, коли оратор більше почуває, ніж скільки може сказати, коди серце нагріте пристрастю і коли мова його не може встигати за швидкістю його почуттів»?

13. Прокоментуйте слова А. Содомори: «Рука – то голос. Коли мовчимо, говорять руки. Вони, як і душа, рідко бувають непорушними… Руки, руки, руки… Виліплюючи їх – самі лише руки – Роден ліпив саме життя, найвиразніший, найкрасномовніший його вияв».

14. Які «табу» накладаються на жести та рухи під час промови?

15. Що таке проксеміка?

17. Як ви гадаєте, що таке невербальна комунікація та яке її значення? Зробіть припущення, скільки відсотків інформації передається невербальними засобами спілкування.

18. Прокоментуйте класифікацію невербальних засобів спілкування. У чому полягає її специфіка?

19. Що таке міміка та яке її значення в комунікативному акті?

20. Що таке жести? Чому мова жестів передувала словесній мові? Які жести можуть означати неспокій, неуважність, зневагу, роздратування, зацікавленість тощо?

21. З’ясуйте, яке значення мають нижченаведені жести співбесідника.

Голова нахилена набік –

Спирається щокою на руку –

Повільно й обережно знімає окуляри та протирає скельця –

Намагається на вас не дивитися –

Тре шию долонею –

Ховає очі, почувши питання –

22. Як ви розумієте таке поняття, як пантоміміка?

23. Що ми вкладаємо в поняття «проксеміка»?

24. Що досліджує просодика?

25. Від чого залежить правильна дикція оратора?

26. Запишіть поданий текст, використовуючи знаки партитури. Виразно прочитайте.

Життя складається з контрастів.

Є урвища і є мости.

Шанс дарувати й шанс – украсти.

Є світло й темінь. Я і ти.

Зневіра є, і є надія.

Одвічна істина й брехня.

Черниця є, і є повія,

Шовкова стежка і стерня.

Є джерело, і є болото.