Міжнародні відносини після Другої світової війни, страница 3

n  В жовтні 1949 р. сенат США прийняв закон про «Взаємну військову допомогу», згідно з ним у 1950 р. були укладені двосторонні угоди  з країнами-членами НАТО про фінансову допомогу у військовій сфері (9,5 млрд. дол.)

n  19 липня 1952 р. була підписана конвенція «Про статус збройних сил країн-учасниць НАТО», ( США отримували право мати військові бази та формувати збройні сили в європейських країнах НАТО).

Структура НАТО

Було створено 5 військово-оперативних груп, які підпорядковувалися Постійній стратегічній групі (США, Англія, Франція) під проводом генерала Д. Ейзенхауера:

ГРУПИ

n   Канада-Америка;

Північна Атлантика;

 Північ Європи;

Захід Європи;

Південь Європи – Західне Середземномор’є

Взаємовідносини країн-членів НАТО в 50-70-х рр.

n  Голові Постійної стратегічної групи(США) підпорядковувались національні військові сили (інтегровані збройні сили НАТО);

n  У 1952 р. до Нато приєдналися Греція і Туреччина, у 1955р. ФРН;

n  Кожна країна мала право відмовитися від Договору через 20 років після вступу;

n  вийшли з НАТО, залишившись учасницею Північноатлантичного альянсу. Франція (1966) і Греція (1974)

Військові витрати НАТО у повоєнні роки

Роки

Розмір витрат (75% належать США)

1949 р.

18,7 млрд. дол.

1959 р.

61,6 млрд. дол.

1969 р.

106,4 млрд. дол.

1973 р.

120 млрд.

Операції  НАТО

l  2001 р. –антитерористична операція в Середземномор’ї;

l  2001-2003 рр.- миротворчі операції в Македонії

l   2003 р. –операція в Афганістані і Туреччині;

l  2004 р.- навчальна місія в Іраку і миротворча операція стабілізаційних сил НАТО в Боснії і Герцеговині

l  2005 р. – місія в Судані і гуманітарна місія в Пакістані;

Зовнішня політика країн соціалістичного блоку

o У вересні 1947 р. в Польщі була скликана Нарада представників компартій 9 країн: СРСР, Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Югославії і Італії та Франції;

o Було створено інформаційне бюро комуністичних та робітничих партій (Комінформ) з керівним центром в Москві

Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ)

l  Створена у січні 1949 р. (СРСР, Болгарія, Польща, Румунія, Угорщина, Чехословаччина і Албанія);

l  До РЕВ увійшли у 1950р. - НДР, 1962р. – Монголія, 1972 р.- Куба, 1978 р.- В’єтнам;

l  Рада поєднувала економіки країн, допомагала аграрним країнам провести індустріалізацію, встановлювалася адміністративно-командна система керівництва народним господарством, проводилася колективізація сільського господарства 

СТАТУТ  РЕВ

p принципи міжнародного соціалістичного розподілу  праці (1962 р.);

p  комплексна програма подальшого поглиблення і удосконалення співробітництва і розвитку соціалістичної економічної інтеграції країн-членів СЕВ (1971 р.);

p  Комплексна програма науково-технічного прогресу країн-членів до 2000 р. (1985 р.);

p  Комплексна програма всебічного співробітництва країн-членів з В’єтнамом, Кубою і Монголією (1988);

p В 1988 р. встановлені офіційні відносини з Європейською Економічною Радою (ЄЕС)

p Організація Варшавського договору (ОВД)

p Створено у травні 1955 р. як    Договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу;

p  Збройними силами керувало Об’єднане Командування та Політичний Консультативний Комітет;

p 60-80-х рр. проводилися сумісні командно-штабні навчання і маневри країн-членів Варшавського договору – кодові назви «Квартет» (1963), «Октябрьский штурм» (1965), «Днепр» (1967), «Север» (1968), «Братство по оружию» (1970). «Запад — 81» (1981).

Спроба створення системи колективної безпеки

січні-лютому 1954 р. Берлінська нарада міністрів іноземних справ СРСР, США, Англії і Франції;

1955 р. - Женевська нарада;