Історія міжнародних відносин: Опорний конспект лекцій, страница 4

►  1914 р. - всі бойові кампанії не принесли рішучих результатів жодної зі сторін, були страчені накопичені запаси зброї і боєприпасів. Стало зрозумілим, що війна буде довгою і важкою;

►   1915-1916 р. - показали зверхність Антанти над Центральними державами. Стратегічна ініціатива повністю перейшла до Антанти, а Німеччина вимушена була оборонятися на всіх фронтах

Перебіг подій у війні у 1917-1918 рр.

o 6 квітня 1917 р. США відмовилися від нейтралітету і оголосили війну Німеччині;

o  США надавали Антанті велику матеріальну допомогу (кредити), збільшуючи свої прибутки

     ( 48 найбільших корпорацій мали прибутки 965 млн. дол.);

o   15 вересня 1918 р. Антанта нанесла удар по Болгарії і австро-угорським військам на Салонікійському фронті. Болгарія перша вийшла з війни;

o 29 жовтня 1918 р. Австро-Угорщина і Османська імперія підписали перемир’я

Завершення  Першої світової війни

11 листопада 1918 р. в Німеччині відбулася національно-демократична революція і владу кайзера було скасовано. Компєнське перемиря  стало завершальним актом війни;

n  Радянська Росія не визнавалася , особливі зусилля докладалися, щоб недопустити зближення  її з Німеччиною

Зовнішньо-політична доктрина США

l  8 січня 1918 р. президент В. Вільсон оприлюднив своє бачення нових принципів міжнародних відносин – «14 пунктів»:

l  відмова від таємної дипломатії;

l   проголошення свободи торгівлі і мореплавства;

l   визнання прав народів на самовизначення;

l   необхідність роззброєння

Головні цілі учасників Паризької мирної конференції (18 січня 1919 р)

Англія домагалася ліквідації німецького флоту, закріплення в захоплених німецьких колоніях в Африці та турецьких на Близькому Сході;

n   Франція прагнула розчленувати Німеччину, загарбати значну частину турецьких і німецьких колоній, розширити свої кордони в Європі, повернути Ельзас і Лотарингію, отримати 50% загальної суми репарацій від Німеччини;

n   Італія домагалася низки територій на Балканах, що входили до складу Австро-Угорщини;

n   Японія вимагала передати їй Шаньдун та німецькі колонії в Тихому океані ( мала підтримку від Англії, яка вбачала союз з нею проти США)

Версальський мирний договір ( 28 липня 1919 р.)

n  Ельзас і Лотарингія передавалися Франції, до неї відійшли копальні в Саарській області;

n   союзники окупували ліве узбережжя Рейну на 15 років, зона на схід від Рейну на 50 км підлягала повній демілітаризації;

n   Бельгії дісталися округи Ейпен і Мальмеді та колонії Руанда та Бурунді;

n   До Данії переходила північна частина Шлезвігу;

Польща отримала Познань, райони Померанії, Західної і Східної Прусії, частину верхньої Сілезії, Гданськ ставав «вільним містом»;

До Англії і Франції  перейшли німецькі колонії Того і Камерун;

n   за Японією закріплено Маршаллові, Марсіанські та Каролінські острови в Тихому океані, китайська область Цзяочжоу та консесія у Шаньдуні;

n   На Німеччину та її союзників покладено виплату репарацій 132 млрд. золотих марок ( Франції – 50%, Англії - 22%, Італії - 10% загальної суми);

n  заборона загальної військової повинності в Німеччині, заборона тримати підводний флот, військову та морську авіацію, чисельність армії не вище 100 тис. чол.;

n   зафіксовані нові державні кордони та утворення нових національних держав: Австрії, Угорщини, Польщі, Чехословаччини, Югославії та ін.

Міжнародні угоди по територіальному перерозподілу

10 вересні 1919 р.- Сен-Жерменський договір з Австрією;

•   До Італії переходила частина Південного Тиролю;

•   до Чехословаччини - Чехія та Моравія;

•   до Румунії – Буковина;

•  Австрії дозволялося мати 30 тис. армії, її флот переходив до союзників, заборонялося об’єднання Австрії з Німеччиною

  10 серпня 1920 р. – Севрський договір з Туреччиною і державами-союзницями:

- Туреччина втрачала 80% свої володінь

     ( Палестина, Сирія, Іран, Ліван та ін.);

-  за чорноморськими протоками встановлено міжнародний контроль країнами Антанти

Література

1. Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики. ХХ – поч.. ХХІ ст.:

    Навч. Посіб.2-ге вид./ В.Ф. Сала бай, І.Д. Дудко, М.В. Борисенко, М.П. Чуб.– К.: КНЕУ, 2008.– 368 с.

2. Пивовар С., Серіщев Я., Стельмах С. Всесвітня ХХ ст./ С Пивовар.– Київ: Феміна, 1995.– 236 с.

3. Бердичівський Я.М. Всесвітня історія: 1914-1939 рр.: Навчальний посібник/ Я.М. Бердичівський, Т.В. Ладиченко.– 4-те вид.– К.:АСК, 1999.–415 с.

4. Крип’якевич І. Всесвітня історія: Найновіші часи/ І .Крип’якевич.–Кн.3.–К. :Либідь, 1995.–288 с.