Управління рухом фінансових ресурсів підприємства, страница 2

В умовах динамічного ринкового середовища стійкість фінансового положення підприємства багато в чому залежить від оперативності, обґрунтованості та ефективності прийняття управлінських рішень щодо оптимізації руху фінансових ресурсів. Частково ця проблема може бути вирішена шляхом визначення причинно-наслідкових зв’язків між показником, що характеризує цей рух та факторами, що на нього впливають (плакат 9).

Було встановлено, що на розвиток ВАТ «Турбоатом» у 2004 р. сприяли такі фактори, як задовільна структура балансу, збільшення частки прибутку реінвестованого у виробництво, підвищення ступеня забезпеченості власними оборотними коштами, але перешкоджали розвитку підприємства зниження рівня рентабельності реалізованої продукції, зменшення кількості оборотів власних оборотних кошт, зменшення частки короткострокових зобов’язань в капіталі підприємства.

У 2005 р. розвитку ВАТ «Турбоатом» сприяли такі фактори, як задовільна структура балансу, підвищення частки прибутку реінвестованого у виробництво, збільшення кількості оборотів власних оборотних коштів, збільшується сума позикового капіталу. При цьому перешкоджали розвитку підприємства зниження рівня рентабельності реалізованої продукції, зменшення ступеня забезпеченості власними оборотними коштами.

Тому для забезпечення розвитку ВАТ «Турбоатом» треба підвищити рівень рентабельності реалізованої продукції, збільшити суму позикового капіталу, постійно підвищувати частку прибутку реінвестованого у виробництво, збільшувати кількість оборотів власних оборотних коштів, мати задовільну структуру балансу.

Стабільність фінансового положення підприємства в умовах ринкової економіки обумовлюється його діловою активністю. Оптимальною є ситуація, коли темпи зростання прибутку перевищують темпи зростання виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та темпи зростання майна.

Разом з цим, деякі автори вказують на те, що темпи зростання власного капіталу повинні перевищувати темпи зростання майна у грошовій формі, темпи зростання майна, темпи зростання майна у негрошовій формі та темпи зростання залученого капіталу (плакат 10, 11).

Застосування цих підходів у практичну діяльність ВАТ "Турбоатом" дозволило встановити, що на протязі аналізованого періоду постійно спостерігається зменшення темпів зростання власного капіталу та невідподання синтезованій моделі таких показників, як темпів зростання залученого капіталу, майна у не грошовій та у грошовій формі.

Тому, рекомендацією фінансовим менеджерам підприємства є збільшення темпів зростання власного капіталу, прибутку та зменшення темпів зростання майна у грошовій та не грошовій формах, залученого капіталу.   

Більшість підприємств прагнуть бути успішними та орієнтуються в плануванні на стратегію  росту чи стратегію стабільності (обмеженого росту). У той же час виникнення несподіваних ситуацій у зовнішнім чи внутрішнім середовищі, помилок в управлінні може неусвідомлено, змусити підприємство змінити курс на стратегію скорочення. Приведений у роботі варіант реалізації механізму протидії стихійній зміні стратегічної спрямованості розвитку підприємства (плакат 12) показує можливість моніторингу ситуації по показниках фінансової стійкості поточної ліквідності, що запобігають неусвідомлену зміну стратегії в кожнім циклі управління.

Запропоновані в роботі теоретичні та методичні підходи поглиблюють та розширюють коло досліджень сучасної економічної науки з проблем управління рухом фінансових ресурсів.

Викладені в роботі практичні рекомендації дозволяють комплексно оцінити ефективність та результативність руху фінансових ресурсів та спровадити заходи, щодо забезпечення стійкості підприємства в умовах ринкового середовища.