Моніторінг соціально-трудових відносин

різноманітні специфічні умови функціонування підприємства, визначати критерії вибору рішення. Для полегшення цієї задачі в кожній організації  доцільно користуватися такими методами управління, які у найбільшій мірі відповідають умовам і факторам її функціонування і розвитку. При розгляданні принципів ефективного управління потрібно особливу увагу приділяти постійному обліку людських проблем та потреб, тому що людина – головний двигун соціально-економічного прогресу. Для реалізації цих принципів необхідна повна інформація, основу якої складають дані моніторингу соціально-трудових відносин.

Соціальний моніторинг вирішує задачі комплексного відображення всіх аспектів діяльності людей, які виступають як менеджери, виробники, споживачі матеріальних благ та послуг. В Україні склалася ситуація, коли стає потрібним проведення ретельного системного аналізу соціально-трудових відносин як на мезо- та макрорівні, так і на рівні окремих господарчих суб’єктів. Ці дані дозволять визначити сучасний стан справ та на основі нього запроваджувати реальні соціальні програми для населення країни.

Розробкою теоретичних основ та практичних рекомендацій соціально-економічного моніторингу займалися такі відомі вітчизняні вчені-економісти, як Колот А.Г., Оникієнко В.В., Купалова Г.І., Деєсперов В.М.,         Кравченко І.С., Онищенко В.П. та багато інших. Їх праці є багатим внеском до розвитку сучасної української науки та практики.

II. Постановка завдання. Сутність соціального моніторингу полягає в комплексному використанні всієї кількості даних про соціальні процеси і явища, які можуть бути визначені за допомогою статистики, звітності, перепису, соціально-демографічних обстежень, а також на основі даних спеціально організованих досліджень, опитування, інтерв’ю населення, спостереження, самоаналізу [1]. Організація соціального моніторингу передбачає вирішення задач, пов’язаних зі створенням його предметної структури, системи показників, що отримуються із природно функціонуючих баз даних (дані поточного статистичного обліку та звітності) та шляхом проведення спеціальних обстежень.

Метою дослідження авторів є огляд наукових засад моніторингу соціально-економічних відносин та особливостей його проведення в Україні. З огляду на це, можна визначити об’єкт моніторингу. Об’єктами соціального моніторингу виступають соціальні процеси і явища, які мають змогу впливати на характер економічного розвитку, політичні ситуації, рух суспільних перетворень, які здійснюються у країні. У якості таких об’єктів можуть виступати відносини людей до органів влади та управління, політичних, державних діячей, соціальна диференціація населення, міжнаціональні відносини, соціальна мобільність, міграційні процеси, зайнятість, умови праці, діяльність сфер соціального обслуговування та інше [2].

Суб’єктами можуть виступати авторитетні фахівці і керівники, здатні судити про внутрішні механізми виробництва, пріоритети розвитку