Конспект книги "Фінанси". Розділ 2. Форми організації бізнесу та методи оподаткування

2.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

БІЗНЕСУ ТА МЕТОДИ

ОПОДАТКУВАННЯ

ОСНОВИ ТЕРМІНИ

Система прискореної компенсації витрат (СПКВ) — метод нарахування амортизації на активи, що були придбані після 1980 року. Використо-вується для визначення податків.

Капітал — вартість аківвів компанії за відрахуваннам боргових зобов'язань. (Чиста вартість активів компанії). Капітальний доход — прибутки від перепродажу активів, придбаних не раніш як б місяців тому.

Грошовий потік — показник ліквідності компанії,який складається з чистого доходу і інших витрат (зокрема амортизаційних відрахувань). Амортизація — списання частини вартості активів у залежності від терміну їх служби на витрати виробництва, для визначення розміру податків та собівартості продукції.

Дивідентний доход — доход за рахунок одержання дивидентів від акцій інших компаній, які тримає фірма.

Звичайній доход — доход від основної діяльності фірми, а також від продажу активів не пізніше, як протягом б місяців після & придбання.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ

У США існують три основні форми організації бізнесу: власне діло, товариство, корпорація. У цьому розділі подано основні характеристики кожного із зазначених вище типів організацій.

ВЛАСНЕ ДІЛО

Власне діло — це найдавніша форма організації бізнесу. Воно все належить одній особі. Кожен, хто має гроші, може придбати обладнання, щоб розпочати власне діло і пропонувати на продаж товари та послуги, які, на його думку, матимуть попит.

Головна перевага власного діла — простота утворення та реєстрації. Його заснування не потребує дозволу жодної державної установи. Як тільки є умови для роботи — діло вже існує. (Виняток. становлять обмеження для деяких професій, де слід подати ліцензію на право практикувати). Іншою перевагою власного діла є пряме оподаткування. Власник діла просто декларує свій щорічний доход.

20

Головною вадою такої форми організації бізнесу є те, що власник діла повністю відповідає за всі борги. А якщо врахувати те, що відповідальність нічим не обмежена, то навіть його майно, хоч воно й не використовується в ділі, може перейти до кредиторів.

Іншою вадою є те, що власник не може користуватись послугами організованого фінансового ринку. А саме: випускати акції та облігації для залучення потрібного капіталу. Отже, власне діло має обмежені можливості для розширення, бо використовує обмежений капітал Капітал у вигляді кредиту чи акцій є засобом для придбання обладнання, будівель, сировини тощо, або ж для розширення компанії. Через те, що у власному ділі не можна залучати капітал за рахунок випуску акцій, втрачається можливість постійного розширення бізнесу. 

Попри те, що власне діло як форма бізнесу становить 80% всіх існуючих організацій бізнесу, його частка у загальному обсязі продажу товарів та послуг на ринку становить лише 10 %! Чому? Власне діло — це малі підприємства, їхні ресурси і можливості фінансувати свої операції обмежені, і вони не можуть успішно конкурувати, щоб вижити в умовах ринку.

ТОВАРИСТВО

Товариство — це форма організації бізнесу, в якій дві чи більше осіб є власниками-партнерами. Товариство можна розглядати як власне діло, але не з одним власником.

Є два види товариств: товариства з необмеженою відповідальністю і товариства з обмеженою відповідальністю. Товариства з необмеженою відповідальністю повністю відповідають за ведення справи, тоді як товариства з обмеженою відповідальністю мають зобов'язання у межах вкладеного ними капіталу чи певної суми грошей. У товаристві з необмеженою відповідальністю всі партнери мають відповідати за борги своїм майном. У товаристві з обмеженою відповідальністю є бодай один партнер,який відповідає за борги лише у певних межах. Таке видання, як "Уолл-Стріт Джорнал", нерідко друкує оголошення про партнерство в "обмежених" товариствах, що мають справу з нерухомим майном. У такому випадку особа, як правило, вкладає певну суму грошей у товариство, щоб побудувати торговий центр, закупити або орендувати майно, купити землю.

Прибутки товариства розподіляються між "обмеженими" і "необмеженими" партнерами за наперед визначеним співвідношенням. Зважаючи на те, що "обмежений" партнер ризикує сумою не більшою, ніж його вклад, його частка загального прибутку звичайно менша від тої, яка дістається "необмеженому" партнеру. Щоб зібрати більше капіталу для певних операцій, як, скажімо, спекуляція нерухомим майном, компаньйони з необмеженою відповідальністю інколи пропонують майже рівні частки прибутків своїм "обмеженим" партнерам.

21

КОРПОРАЦІЯ

Корпорація є третім типом організації бізнесу, що за обсягом продажу товарів, послуг домінує у діловому світі. Корпорацію може організувати одна особа або група осіб. Юридична "особистість" корпорації за законом повністю відокремлена від її власників. А точніше, корпорація має статус юридичної особи отож корпорація, а не її власники, відповидає за сплату боргів. За такого юридичного статусу корпорації її власіники мають обмежену відповідальність і ризикують лише вкладеними грошима. На відміну від власного діла, власники корпорації не повинні сплачувати борги з особистих заощаджень або ж продавати свое майно, щоб розрахувати-ся з кредиторами в разі банкрутства корпорації. Власником корпорації є акційник.