Контроль процесу друкування за допомогою шкал, страница 2

Мал.7.2 Овальна пляма посередині радіального тесту-об’єкта

Мал.7.3 Ідеальний стан друку

4. Два кільцевих тест-об’єкти 4 призначені для контролю змазування (ковзання) окремих фарб. Кола першого тест-об’єкта знаходяться один від одного на відстані 40 мкм, а другого – 20 мкм. Кругла форма цих тест-об’єктів дозволяє визначити напрямок ковзання. Якщо просвіти між колами не покриті фарбою, то ковзання немає. При ковзанні частина пробілів закривається фарбою. Величину ковзання (у мкм) можна визначити на вимірювальному приладі.

           5. Тест-об'єкти 5, 6, 7, 8 являють собою плашки і служать для контролю товщини фарбового шару (по три для кожної фарби). Контроль здійснюється як візуально (шляхом порівняння з еталоном), так і за допомогою денситометра.

6. Елементи 9, 10, 11 також являють собою плашки, але для бінарних положень. Вони служать для контролю переходу фарби на фарбу. Рівномірність переходу другої фарби на першу оцінюють по рівномірності кольору бінарної плашки.

7. Тест-об'єкт 12 служить для контролю балансу "по - сірому" у середніх тонах зображення. Інтервал щільностей оригінальної сірої шкали дорівнює трьом. Потрійне накладання фарб повинне сприйматися оком як нейтрально-сірий колір.

Вимірювання у процесі друкування розмірів растрових елементів навіть однієї фарби неминуче призведе до її надлишку чи недоліку, що буде супроводжуватися порушенням не тільки нейтрально-сірого балансу, але й окремих колірних тонів. Тому контроль балансу "по - сірому", є однією з важливих умов нормалізованого друкарського процесу.

8. Тест-об'єкт 13 служить для контролю переходу третьої фарби (у вигляді плашки) на бінарну фарбу (інд. 9). Цей елемент повинен бути чорним.

9. Тест-об'єкт 14 призначений для контролю переходу четвертої фарби (інд. 10). Оцінюється; як чорна фарба. Можна контролювати наявність відмарювання фарби на відбитках.

10. Тест-об'єкт 15 являє собою мітку-хрест. Такі мітки встановлюються на кожній формі. Повний збіг їх на відбитку свідчить про досить точне накладання усіх фарб (суміщення). Три провідних хрести-мітки розташовуються на кінцях і в середині шкали. Для більш точного контролю суміщення фарб використовуються ноніусні шкали.

3.2 Шкала ГАТФ складається з чотирьох рядів і цифрової шкали'.

Малюнок 7.4 Шкала оперативного контролю друкарського процесу ГАФТ.

           Перший ряд виконаний у вигляді штрихової сітки (43 лін/см), розташований під кутом 45° до тонкої лінії; служить для контролю розтискування друкарських елементів. При розтискуванні похилі лінії зливаються.

Другий ряд складається з плашок, колір яких на чотирьохфарбовому відбитку має послідовність: жовтий, червоний (Ж+П), пурпурний, фіолетовий (П-НГ), синій, зелений(Ж+Г), потрійне накладення - в ідеалі чорний (Ж+П+Г), чорний (контур), максимально чорний (Ж+П+Г+К).

Третій ряд складається з растрових полів з 8віди= 16%, лініатура 48 і 60 лін/см.

Четвертий ряд складається з растрових полів з 8від„= 40%, лініатура 48 і 60 лін/см.

Порядок проходження кольорів у третьому і четвертому рядах аналогічний послідовності кольорів у другому ряді.

Зональну оптичну щільність однофарбових плашок вимірюють за світлофільтрами: жовтий відбиток - за синім світлофільтром, пурпурний - за зеленим, блакитний - за червоним, чорний - за фільтром видимості. Щільності повинні відповідати встановленим нормативам.

Потрійне накладання фарб повинне сприйматися оком як нейтрально-сірий колір. По плашці, отриманій накладенням фарб, контролюють перехід четвертої фарби.

Растрові поля третьої і четвертої лінії дозволяють контролювати перехід фарб при накладанні і ступінь розтискування. Ступінь переходу фарби оцінюють, переглядаючи відбиток через світлофільтр. Світлофільтр повинен бути таким, щоб колір фарби, надрукованої зверху, виглядав темним, а колір фарби, надрукованої знизу - можливо більш світлим. Для оцінки переходу пурпурної фарби на жовту використовують зелений світолфільтр, блакитний на жовту чи пурпурну - червоний світлофільтр.