Із сказаного випливає, що розмір сектора державних підприємств у Новій Зеландії оптимизирован: SOE, будучи комерційно орієнтованими, приносять державі прибуток, a CROC виконують покладені на них соціальні функції.
Правові форми організації державних підприємств
Одним з головних факторів, що визначають ефективність держпідприємств, є їхня правова форма. На прикладі країн Західної Європи можна виділити три основних типи державних підприємств:
—державні установи, що не володіють статусом юридичної особи;
—державні підприємства, що володіють статусом юридичної особи;
—контрольовані державою господарчі товариства.
Державні установи, що не володіють статусом юридичної особи. Вони не мають у своєму розпорядженні істотну господарську самостійність, їхня діяльність безпосередньо управляється органами державної влади.
В Італії подібні господарюючі суб'єкти називалися "автономними державними підприємствами"6 і діяли в таких сферах, як залізничне сполучення, пошта й телеграф, а також у деяких інших. Їхній бюджет затверджувався в рамках державного бюджету, однак при цьому вони володіли деякої фінансової автономней. Керівництво автономними державними підприємствами здійснювали ради директорів, очолювані відповідними міністрами.
У Франції такі утворення одержали найменування "суб'єкти публічно-правового керування"7. На загальнонаціональному рівні дана організаційно-правова форма використалася аж до початку прошлою десяшлетпя в сфері поштових послуг і коштів зв'язку. Названі підприємства створювалися органами влади для здійснення комерційної діяльності у відповідній сфері без утворення спеціальної юридичної особи. Їхні співробітники були державними службовцями; майно, яким вони наділялися, залишалося державним; бюджети не відокремлювалися від бюджетів їхніх органів, що створили.
У Великобританії аналогічну форму мають так називані "урядові торговельні фонди". Вони створюються міністерствами для ведення комерційної діяльності в підвідомчі їм сферах, наділяються необхідним майном і фінансуються відповідними органами. Безпосереднє керівництво фондом здійснює директор, призначуваний міністром.
Помітимо, що країни Західної Європи поступово відмовляються від використання такої правової форми державних предприя^ тий через її значну неефективність. У цей час подібні суб'єкти підприємництва зустрічаються в основному на регіональному й місцевому рівнях.
Державні підприємства, що володіють статусом юридичної особи. Єдиним їхнім учасником виступає держава. Дані господарюючі суб'єкти наділені істотно більшою господарською самостійністю, ніж державні установи без статусу юридичної особи, а їхня діяльність регулюється як загальними, так і спеціальними правовими нормами.
У Великобританії зазначена форма державних підприємств була класичної для промислових виробництв і галузей, націоналізованих у другій половині 1940-х років. Організації розглянутого типу, що одержали назву "державні корпорації"*, до початку 1980-х років функціонували й таких галузях, як вугільна, електроенергетика, газов-промисловість. Державні корпорації створювалися на підставі спеціальних законодавчих актів й очолювалися радами директорів, призначуваними відповідними міністрами. У певних випадках міністри мали у своєму розпорядженні право розпускати ради директорів, а також мали можливість давати їм по ряду питань (у тому числі фінансових) обов'язкові для виконання вказівки.
У Франції держпідприємства, що володіють статусом юридичної особи, называ-' ются "публічними установами" і діють у таких сферах, як залізничне сполучення, електроенергетика й газопостачання. Їхній статутний капітал повністю формується державою, але на відміну від підприємств "публічно-правового керування" майно, яким вони наділяються, формально не є державним. Однак при цьому воно не підлягає вилученню й у випадку ліквідації підприємства повертається державі. Співробітники публічних установ - не державні службовці, вони мають особливий статус. Ряд немаловажних аспектів діяльності публічних установ, наприклад, порядок ведення бухгалтерського обліку, прописаний у спеціальних правових нормах, у те час як по інших аспектах регулювання здійснюється відповідно до загальних норм законодавства. Зокрема, порядок керування такими підприємствами визначається звичайним корпоративним правом.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.