Організація польових навчальних практик в заповідних об’єктах
Програмою студентської навчальної практики в заповідних територіях передбачено:
-ознайомлення з організаційно-правовими основами заповідної справи, вимогами по підбору територій і об’єктів для заповідання;
-на прикладі конкретного державного заповідника познайомитися з загальними питаннями організації наукових досліджень;
-аналіз ”Літопису природи”, основного документа, що охоплює інформацію про стан і динаміку природних територіальних систем;
-проведення комплексного екологічного дослідження в заповідних територіях на предмет відпрацювання методичних прийомів дослідження компонентів природи та їх картографування;
-складання созологічного паспорту заповідного об’єкта (згідно взірця, додаток № 9).
При підготовці до практики (підготовчий етап) проводиться ознайомлення з об’єктом проведення практики, метою та основними завданнями практики, методами проведення польових природоохоронних досліджень, підготовкою картографічних матеріалів, прокладкою основних маршрутів досліджень та опрацюванням довідково-методичної літератури.
Етап проведення польових наукових досліджень передбачає польову зйомку, яку проводять в маштабі 1:25000, в процесі якої відпрацьовуються екологічні методи дослідження певного об’єкта і складаються покомпонентні карти. Маршрутні дослідження здійснюються двома способами - методом паралельних маршрутів і методом петель, які застосовуються одночасно.
При комплексному дослідженні заповідного об’єкта в процесі практики складається созологічний паспорт об’єкта. Проводиться збір гербарних колекцій, фотографування рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин.
Заключний або камеральний етап практики передбачає підготовку зведеного звіту за результатами досліджень, який вимагає:
-аналіз польових матеріалів і їх систематизація;
-підготовку картографічних матеріалів;
-виготовлення фотоматеріалів і фотомонтажів.
Підсумковий звіт за результатами польової практики містить такі розділи:
І. Загальні відомості про досліджуваний об’єкт (його статус, місцезнаходження , площа, рік створення, наявність реліктових, ендемічних, червонокнижних видів);
ІІ. Еколого-географічний аналіз заповідного об’єкта:
-географічний аналіз факторів середовища (екотону);
-комплексний аналіз біоценозу, територіальні межі, горизонтальна і вертикальна структури угруповань, біомаса, біопродуктивність, наявність і приуроченість червонокнижних, реліктових і ендемічних видів;
ІІІ. Антропогенні зміни і порушення в межах заповідного об’єкта:
-безпосередньою діяльністю людини;
-опосередкованою людською діяльністю;
ІV. Пропозиції щодо перспективного використання заповідного об’єкта (режиму природокористування).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.