Проектування заплавного насипу. Проектування заходів по стабілізації земляного полотна, що знаходиться в експлуатації, страница 5

запобiгаючи засмічуванню дренажних труб, припустима швидкiстъ течiї води по них повннна бути не менше: в глинистих грунтах —0. 25 м/с; при тонких пiсках — 0.4 м/с; при можливому попаданнi поверхневої вода в труби - 0.6 м/с;

15

оглядові колодязi, з умови зручності очищення дренажних труб, улаштовуються через 50-70 м один вiд одного i обов’язково на кожному поворотi дренажу;

вiдстань вiд дна оглядового колодязя до низу дренажної труби ,що виходить з колодязя, повинна буто 0.4 м, а низ дренажа i труби, яка входить у колодязь, повинна бут ваще низу труби, що входитъ на 0.1 — 0.25 м.

2.3  Можливі конструкції дренажів за їх розташуванням відносно колії

Дренажі можуть проектуватися закюветними (рисунок 1,а та 2,а) і підкюветними (рисунок 1,б та 2,б). Ті та інші можуть бути односторонніми (рисунок 1) і двохсторонніми (рисунок 2) , а також досконалими (рисунок 3,а,б) та недосконалими (рисунок 3,б,г).

2.4  Основні показники, що враховуються при виборі типу дренажу

Остаточний вибір того чи іншого дренажу з названих виконується в результаті техніко-економічної оцінки.

Під технічними критерії оцінки при порівнянні різноманітних варіантів дренажних споруд приймається спроможність дренажів осушити ґрунти, що дренують в заданий термін, і надійно працювати в процесі експлуатації, не допускаючи спучування колії та інших деформацій та інших деформацій основної площадки земляного полотна.

Не менш важливе значення пр цьому мають фактори забезпечення безпеки руху поїздів при пропуску їх із встановленими для конкретної дільниці швидкостями як під час будівництва дренажу, так і в період його експлуатації.

Закюветні дренажі мають переваги:

простота конструкції та менша вартість оглядових колодязів;

немає витрат по попередженню інфільтрації води з кювету в дренаж;

при дотриманні правил укріплення траншей під час їх спорудження відпадає необхідність в обмеженні швидкості руху поїздів.

До недоліків закюветних дренажів відносяться:

великі обсяги, а відповідно, вартість земляних робіт по улаштуванню траншей;

дещо більші строки осушення ґрунтів, що дренуються. 

16

Рисунок 2.1 – Розрахункові схема визначення глибини закладання дренажу

2.5  Визначення ефективності дренажу

Можлива ефективність улаштування дренажу для пониження рівня ґрунтових вод визначається за величиною коефіцієнта водовіддачі:

                                                                                                ( 2.1 )

де    - водовіддача, тобто, об’єм осушуваних пор;

        - пористість ґрунту.

Величина  розраховується за формулою:

                                                                                    ( 2.2 )

де   - частка капілярно-застряглої води,

       - максимальна молекулярна вологоємність ґрунту;

       - питома вага сухого ґрунту, Н/м³;

       - питома вага води, Н/м³, =10 кН/м³.

Ефект осушування, що характеризує зниження вологості грунту після улаштування дренажу, визначається за формулою:

17

                                                                                                      ( 2.3 )

2.6  Визначення глибини закладання дренажу

Глибина закладання дренажу встановлюється з умови обов’язкового положення рiвня грунтових вод у розрахунковону перетинi ниче рiвня промерзання грунту на сумарну величину капілярного пiд’йому ґрунтових вод —  а, та можливого коливання глибини промерзання і рiвня ґрунтових вод – е.

За розрахунковий перетин приймається при двосторонніх дренажах вiсь земляного полотна (рисунок 2), а при одностороннiх — вертикаль, яка розміщена на відстанi 0.25 - 0.5 м від торця шпали крайнъої колiї з iншого боку вiд проектованого дренажу (рисунок 1).

Глибина закладання дренажу розраховується:

 а ) для пiдкюветних дренажiв – за формулою:

                                                                      ( 2.4 )

б ) для закюветних дренажiв - за формулою:

                                                           ( 2.5 )

В цих формулах: