Проектування одноповерхової промислової опалюваної будівлі

Міністерство аграрної політики України

Сумський Національний Аграрний Університет

Кафедра Будівельних конструкцій

Курсовий проект

На тему: „Одноповерхова промислова опалювана будівля”. 

                                            Виконав: студент групи ПЦБ 0601-1

                                                                                    Перевірив: к.т.н., доцент кафедри будівельних                                

                                                                                                                конструкцій Душин В.В      

Суми 2010 р.

1.  Конструювання конструктивної схеми каркасу.

Проектування каркасу виробничого будинку починається з компонування  його конструктивної схеми яка складається з розбивання сітки колон, визначення основних розмірів поперечної рами, генеральних розмірів основних несучих конструкцій, розробки    зв’язків по колонах та покриттю будинку, підкранових конструкцій.

Розбивання сітки колон.

Розбивання сітки колон будинку роблять з врахуванням ними уніфікації габаритних схем промислових будинків та конструктивних елементів. В курсовому проекті прогін, довжину будинку і крок колон приймаємо за завданням. Температурний шов по довжині будинку передбачає встановлення парних колон геометричні осі яких зміщуються від розбивочної осі на 500 мм.   На таку ж величину від крайніх розбивочних осей зміщуються геометричні осі торцевих колон основного каркасу.

  Компонування поперечної рами каркасу.

Основу поперечної системи  каркасу складають поперечні рами, компонування яких починають з встановлення основних розмірів елементів конструкцій.

    Вертикальні габаритні розміри будинку залежать від технологічних умов виробництва й визначаються відміткою голівки кранової рейки до низу несучої конструкції покриття. В сумі ці розміри складають корисну висоту цеху. Схему поперечної рами наведено на рис. 1.2.

    Розмір h₂ зумовлений висотою мостового крана:

h₂=h_пб+ h_kр+ h_k+100+a=1500+120+2750+100+130=4600 (мм)

  H_k – висота крану, за каталогом кранів.

  100 – мінімальний зазор між верхом візка й низом конструкцій покриття.

  а – розмір, який враховує прогін конструкцій покриття й висоту виступаючих донизу елементів зв’язків, приймається (100-400)мм.

Остаточно h₂ приймається кратним 200 мм.

Повна висота цеху від рівня підлоги до низу кров’яних ферм.

       H=h₁+ h₂=11,8+5,1=16,9(м) 

 Відповідно h₁=11,80 м - відстань від підлоги до полички колони.

       Встановлення горизонтальних розмірів поперечної рами.

    В будинках обладнаними мостовими кранами, прив’язка зовнішньої грані b₀ до розбивочної осі має розмір 250 або 500 мм. Прив’язку 500 мм приймають: якщо відмітка голівки рельса більша за18м; якщо є крани вантажопідємністю 600 кн; якщо режим роботи крана 7К-8К, де у верхній частині колони влаштовуються прорізи для проходу. Отже приймаємо b₀ =0мм, для полегшення ув’язок основних колон з факверховими.

Прогін мостового крана й прогін будинку пов’язані залежністю:

-найменша відстань від осі кранової рейки до розбивочної осі колони. Для кранів вантажопідйомністю Q=800-1250кН  =1000м (якщо менше – 750, більше – 1250мм)

1.3. Компонування зв’язків.

Зв’язки каркасу забезпечують геометричну незмінність та стійкість елементів у повздовжньому напрямку, сумісну просторову роботу всіх конструкцій каркасу, жорсткість споруди, зручність монтажу. Зв’язки каркасу складаються з двох основних систем: зв’язки по колонах і зв’язки покриття.

    Зв’язки по колонах . Вертикальні зв’язки між колонами забезпечують незмінність каркасу й стійкість колони в повздовжньому   напрямку.  

Вертикальні   зв’язки   бувають  двох типів: основні – які розташовані по всій висоті колони ; верхні – які розташовуються в межах верхніх ділянок колони до верха підкранових балок.

    Основні зв’язки сприймають повздовжні зусилля й забезпечують незмінність конструкцій каркасу в поздовжньому напрямку. Їх слід розміщувати в середині будинку або його температурному відсіку, що забезпечує вільність температурних  деформацій в обидва боки, а також зниження температурних напружень в елементах каркасу.

    Верхні зв’язки забезпечують повздовжню жорсткість верхньої  частини каркасу, вірність встановлення колон в період монтажу, сприймають вітрове навантаження, яке діє на торець будинку, та передають її через підкранові балки на основні зв’язки. Верхні зв’язки встановлюють на торцях будинку або температурного відсіку й у місцях, де влаштовуються вертикальні й поперечні горизонтальні зв’язки покриття.

                      1.4. Покриття.

    Уданому курсовому проекті використовується утеплювальне покриття, в якості утеплювача використовується мінераловатні плити.