Принцип терміновості означає, що позичка повинна бути повернута позичальником банку в попередньо встановлений строк. Від дотримання принципу терміновості кредиту залежить можливість банку надавати нові кредити, оскільки одним із джерел кредитування є повернуті позички. Порушення цього принципу означає перетворення термінової заборгованості за позикою в прострочену. При порушенні строків повернення й наявності прострочених позичок нові кредити підприємствам, як правило, не надаються.
Цільовий характер кредитування припускає вкладення позикових коштів у конкретні господарські процеси. Його дотримання дозволяє комерційному банку приймати більше об'єктивне рішення про можливість і доцільність видачі позичок.
Принцип забезпеченості має мета захищати інтереси банку й не допустити збитків від не повернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника. У ролі, носія гарантій повернення кредиту, виступають різні види майна позичальника.
Видаючи кредити, банки вимагають не тільки повернення кредиту у встановлений строк, але й сплати відсотків за користування ім. За рахунок доходів у вигляді процентної плати банки покривають свої видатки й дістають прибуток [8, 11, 20].
Банківські кредити надаються підприємствам або фізичним особам з метою фінансування тимчасових або экстроординарных потреб. Головна мета банківського кредиту полягає в тому, що б збільшити оборотний капітал підприємства за досить короткий строк до 90 днів [4, 11].
Кредити за своєю формою формуються як:
1) комерційні кредити (овердрафт) - це товарна форма кредиту, що визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитний договір між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють господарські відносини й можуть створювати платіжні кошти у вигляді векселів - зобов'язань боржника сплатити кредиторові зазначену суму в певний строк. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, по яких продавцям надається відстрочення платежу;
2) лізинговий кредит - є формою майнового кредиту. Об'єктом лізингу є різне спонукуване (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна й інша техніка) і нерухоме (будинку, спорудження, система телекомунікацій і ін.) майно;
3) іпотечний кредит - це надання кредитів під заставу нерухомого майна. Позичальниками можуть бути юридичні й фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, що надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника;
4) споживчий кредит - кредит, що надається тільки в національної грошової одиниці фізичним особам - резидентом України на придбання споживчих товарів тривалого користування й послуг, і який вертається на виплат, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
Кредит надається банком фізичним особам у розмірах, обумовлених виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування.
Розмір кредиту на будівництво, покупку й ремонт житлових будинків, садових будиночків, дач і інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичним особам, і сумою його поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років;
5) бланковий кредит може надаватися тільки в межах наявних у наявності власних коштів (без застави майна або інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної процентної ставки позичальника, що мають стабільні джерела погашення кредиту й перевірений авторитет у банківських колах.
6) консорциумный кредит - надається позичальникові такими способами: а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у певному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.