Тематичний план з курсу "Історія держави і права України" (Програма курсу)

первіснообщинного ладу і родоплемінної організації суспільства, загальні закономірності суспільного розвитку на території України.

Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави (IV ст. до н.е. - III ст. н.е.) та її суспільно-політичний устрій. Грецька колонізація Причорномор'я. Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра та інші. Виникнення і розвиток Боспорського царства (V ст. до н.е. - VI ст. н.е.), його суспільно-політичний лад. Монархія та республіка - політичні форми перших рабовласницьких держав на території України. Джерела та основні риси рабовласницького права.

Тема ІІІ. Становлення і розвиток державності і права у східних слов'ян. Державно-правові інститути давньоруської держави - Київської Русі (IV ст. - XII ст. н.е.)

Лекція 1. Виникнення державності у східних слов’ян. Політико-правові інститути Київської Русі.

Східні слов'яни, їх розселення на території України. Родоплемінна організація суспільства та її розклад: патріархальне рабство, зародження і формування феодальних відносин, територіальні громади. Племена, союзи племен, Антська держава, князівства Межаміра, Меджака, Божа, Кия та інші племінні княжіння VI- VІІІ ст.ст. Об’єднання кількох союзів племен або князівств Середнього Придніпров'я під назвою "Русь". Дулібо-волинський союз - велике об'єднання східнослов'янських племен. Куявія, Славія і Артанія - три політичні центри слов'янських племен.

Об'єднання двох величезних слов'янських політичних центрів - Київського і Новгородського. Виникнення давньоруської держави з центром у Києві. Формування її території. Теорії походження Київської Русі і наукова неспроможність норманської теорії та політичної доктрини пантюркизму. Питання про етнічну приналежність Київської Русі.

Суспільний лад. Правові форми ранньофеодальних відносин. Формування феодального землеволодіння. Полюддя. Клас феодалів: великі київські князі, місцеві князі, бояри. Великокнязівський домен, володіння місцевих князів, боярсько-дружинницькі землеволодіння. Феодальний двір. Система сюзеренітету-васалітету. Духовенство і церковне землеволодіння. Вільні селяни-общинники. Правове становище окремих груп залежного населення. Смерди. Рядовичи. Закупи. Ізгої. Челядь і холопи. Міське населення: міська аристократія (князі, бояри, вище духовенство, купці) і міські низи (ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство).

Державний лад. Територія. Характерні риси ранньофеодальної монархії, побудованої на принципі сюзеренітету-васалітету. Центральні органи влади й управління: великий київський князь, рада при великому князі, народні збори (віче), феодальні з'їзди (снеми). Місцеві князі. Становлення княжої адміністрації. Адміністративно-фінансові реформи перших київських князів. Десяткова система управління: тисяцькі, соцькі, десяцькі. Двірсько- вотчина система управління. Сільська територіальна громада (вервь) - орган місцевого селянського самоврядування. Організація збройних сил. Судові органи. Церковна організація і юрисдикція.

Лекція 2. Право і судочинство Київської Русі.

Джерела давньоруського права. Норми звичаєвого права. Русько-візантійські та русько-німецькі договори.  Договори князів між собою і договори князів з народом. Князівське законодавство: грамоти, устави і уроки. Церковні статути: Статут князя Володимира Святославича про десятини, суди і людей церковних, статут князя Ярослава про церковні суди. Руська правда - визначна пам'ятка права Київської Русі, її списки та редакції. Рецепція іноземного права.

Основні риси давньоруського права та найважливіші правові інститути окремих галузей права: право власності; зобов'язальне право; сімейне право; право спадщини. Мета і система покарань. Поняття і види злочинів. Судочинство.

Тема IV. Державний лад і право на території  Південно-Західної  Русі в період політичної роздробленості. Політико-правові інститути Галицько-Волинського князівства (XII - перша половина XIV ст.)

Місце феодальної роздробленості у розвитку феодального способу виробництва. Державно-правові ознаки феодальної роздробленості. Розпад Київської Русі на окремі феодальні князівства. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів. Київське князівство, Володимирське та Чернігівське князівства: особливості політичного розвитку. Дискусії щодо форми державного устрою Русі в період феодальної роздробленості (федеративна теорія М.І.Костомарова тощо). Збереження основних рис держави і права Київської Русі та особливості державно-правового розвитку Південно-Західної Русі в різні періоди феодальної роздробленості. Зростання ролі князівських з’їздів, практика подвійного князівського правління – дуумвірату. Заснування в окремих князівствах особистих династій. Зміна порядку займання князівського столу. Зростання феодального адміністративного апарату. Золота Орда та її відносини з південно-руськими князівствами. Визнання васальної залежності руських князів від золотоординських ханів. Інші феодальні держави на території сучасної України та особливості їх суспільного і державно-правового ладу.

Пам’ятки державності і права південно-руських князівств: правові звичаї, Руська Правда, княжі грамоти, міжкнязівські угоди, польсько-литовське