Орієнтування ліній на місцевості та карті. Азимути та дирекційні кути, страница 2

Різниця між зворотнім і прямим азимутами лінії дорівнює А1-А=180о+γ. Кут γ між меридіаном Пн1Пд1 точки N і лінією Пн2Пд2 паралельною меридіану в точці М (Рис.11) - називають зближенням меридіанів.

В східній половині зони зближення меридіанів називається східним і супроводжується знаком плюс, а в західній половині зони зближення меридіанів називається західним і супроводжується знаком мінус. Величину γ обчислюють за формулою: γ=Δlsіnφ; Δl=χ-χ0 - різниця довгот осьового меридіана χо і довготи χ точхи, в якій обчислюють γ; χо=6°n-30; n - номер зони; φ - географічна широта точки в якій обчислюють γ.

На екваторі φ=00 і γ=00. Найбільше значення γ має на полюсі і збігається з різницею довгот.


Зв'язок між азимутом, магнітним азимутом і дирекційним кутом

                 В зв'язку з тим, що географічні полюси Землі не збігаються з її магнітними полюсами, тому географічний меридіан не збігається з магнітним.

                 Кут δ (Рис.13) на який відхиляється магнітна вісь стрілки від географічного меридіана називається схиленням магнітної стрілки. Якщо північний кінець стрілки відхиляється від геогафічного меридіана направо, тобто на схід, то схилення називається східним і супроводжується знаком плюс, а якщо наліво, тобто на захід, то схилення називається західним і супроводжується знаком мінус.

                  На топографічних картах прийнято позначати: (Рис.12)

                  Перехід від магнітного азимута до азимута і дирекційного кута (Рис. 13) виконують за формулами:

А=Ам+δ

Ам=α-(δ-γ)

Α=Ам+(δ-γ)

                Величина (δ-γ)  називається поправкою в напрям.

               Величина γ і δ можуть бути додатними або від'ємними. Тому в приведених формулах необхідно враховувати їх знаки.

2. Прямий та обернений дирекційні кути.Румби.

Дирекційний кут лінії MN називається прямим, а лінії NМ - оберненими.

             З рисунка (14) випливає, що прямий дирекційний кут відрізняється від оберненого на 1800.

            Якщо відомі дирекційні кути двох суміжних ліній (Рис.15) то можна вирахувати кут β=αОДОВ, а також:

αОВОД-β;                αОД= αОВ


Поняття про румби

                                                                                       Азимути і дерекційні кути можуть мати

                                                                        значення від 0: до 360°, то при обчисленнях, коли

                                                                       вони більші за 90°, необхідно приводити їх до

               гострих кутів (до кутів в першій чверті), тому в

    геодезії часто саме орієнтування ліній проводиться

               тільки гострими кутами. Це досягається тим, що

     кути орієнтування відраховують не обов'язково від

                північного напряму меридіана, а від будь-якого

               найближчого його напряму і збільшення їх

 приймається, як за годинниковою стрілкою, так і

                проти неї. Кут, утворений даною лінією з

     найближчим напрямом осьового меридіана (або лінії     паралельної  осьовому меридіану), називається

                румбом. (рис.16).

Назва напряму лінії, яка проходить в середині якої-небудь чверті складається з назв двох напрямів, які відділяють цю чверть, при цьому, першим називається назва відповідного напряму меридіана (Північ або Південь), а потім лінії Схід-Захід.

І.    Північний схід.....ПнСх

ІІ.    Південний схід.....ПдСх

ІІІ.    Південний захід.....ПдЗх

ІV.     Північний захід.....ПнЗх

Велмичина румба обов'язково повинна супроводжуватись назвою відповідного напряму. Назва румба і його величина пишуться разом.

Наприклад:       r=ПнСх:21030'.

Зв'язок дирекційних кутів та азимутів з румбами

          Зв'язок дирекційних кутів та азимутів з румбами можна установити користуючись (Рис.18).

N і назва чверті

За дирекційним кутом румб

За румбом

 дирекційний кут

І ПнСх

ІІ ПдСх

ІІІ ПдЗх

ІV ПнЗх

r=α

r=1800

r=α+1800

r=3600

α=r

α=1800-r

α=r+1800

α=3600-r

3. Визначення дирекційних кутів, азимутів і румбів на планах і картах.

               Вимірювання та побудова дирекційних кутів на карті проводиться за допомогою транспортира.

               Щоб виміряти на карті дирекційний кут якого-небудь напрямку, треба накласти на нього транспортир так, щоб середина його лінійки, відмічена штрихом, співпала з точкою перетину напрямку, що визначається з вертикальною лінією координатної сітки карти (Рис.19), а край лінійки (т. б. поділки 00 і 1800 на транспортирі) співпав з цією лінією. Потім відрахувати по шкалі транспортиру кут за ходом годинникової стрілки від північного напрямку кілометрової сітки до визначеного напрямку.

αАВ = 1800 + 600 = 2400