Заходи по переобладнанню водогрійних котлів для використання газового палива, страница 2

А також виконують перелік робіт по переобладнанню самого приміщення котельні, який визначається планом відповідно до вимог ДБН В.
2.5-20 – 2001.

Після переобладнання котел підлягає теплотехнічному випробуванню.

Ці випробування е важливим етапом комплексу заходів по підвищенню економічності і надійної роботи котелень. Під ними розуміють слідуючи заходи:

1.  вивчення котельні налагоджувальною організацією для складення дефектної відомості і рекомендацій по налагоджуванню і доводці обладнання, комплектуванню необхідним додатковим обладнанням;

2.  налагодження автоматичних карт систем керування з врахуванням режимних карт обладнання, налагодження обладнання хімводопідготовки;

3.  встановлення необхідної кількості КВП і забезпечення їх обслуговування;

4.  організацію експлуатаційного контролю роботи котельні по даним поточної звітності з урахуванням режимних карт, систематичне складання теплового балансу котельні по даним поточної звітності;

5.  розробку проекту модернізації обладнання котельні для проектної організації.

Теплотехнічні випробування проводять для вирішення наступних завдань:

1.  визначення показників змонтованого обладнання, відповідності їх проектним показникам;

2.  перевірки роботи котлоагрегату в експлуатаційних умовах;

3.  вибору оптимальних режимів роботи обладнання;

4.  складання теплового балансу і визначення прогресивних норм витрати палива.

Випробування пальників в експлуатаційних умовах передбачають:

 Порівняння дійсних характеристик пальника з проектними даними, оцінку ефективності внесених у пальник змін, паспортизацію пальників.

Підготування до експлуатаційних випробувань передбачає ущільнення топки і оцінку величини попадання в неї повітря. Схема проведення випробувань показана на аркуші №4 графічної частини. При випробуваннях розрізняють показники: витратну характеристику пальника, нижній та верхній межі стійкої роботи одного пальника при стабільній роботі інших пальників, пов’язані з цими межами максимальну і мінімальну теплову потужності, оптимальний коефіцієнт витрати повітря при одночасному регулюванні роботи всіх пальників. При випробуваннях вимірюють тиск газу і повітря перед пальниками, витрати газу, визначають склад спалених газів за топкою в діапазоні 7-10 значень тиску газу. Розрідження в топці підтримують в межах 2-3 ксг/м² . Випробування пальника проводяться через 4 години після включення котлоагрегату у роботу. Витратні характеристики пальника приведені на аркуші №4 графічної частини.

    Визначення межі стійкості роботи пальника, обладнаному регулятором оптимального співвідношення газ-повітря при примусовій подачі повітря:

-  встановити тиск газу перед пальником у відповідності її характеристики;

-  повільно зменшують подачу повітря, потім газу до появи нестійкого полум’я;

-  при появі нестійкого полум’я потужність пальника трохи збільшують;

-  фіксують тиск газу, безпосередньо перед появою нестійкого полум’я, для оцінки по витратній характеристиці нижньої межі стійкої роботи;

-  поступово підвищують тиск газу до появи нестійкого полум’я у вигляді пульсацій або місцевого відриву;

-  при появі нестійкого полум’я теплову потужність пальника зменшують;

-  відмітити тиск газу перед появою нестійкого горіння, для оцінки верхньої межі стійкої роботи пальника.

    Випробування газових пальників з примусовою подачею повітря для визначення витратної характеристики. Підтримуючи заданий тиск газу проводять підбір тиску повітря перед нею з врахуванням даних аналізу складу продуктів горіння на виході з котла. Тиск повітря встановлюють l=1, а неповнота згорання відсутня. Якщо, при l=1 неповнота згорання є, тиск повітря підвищують до тих пір поки вона не зникне. Значення l встановлюють по коефіцієнту витрати повітря в газах за котлом.