Елементи влаштування внутрішніх газопроводів житлових і громадських будинків, а також промислових підприємств

2.3.2. Елементи влаштування внутрішніх газопроводів

Внутрішні газопроводи житлових і  громадських будинків

У практиці газифікації будинків і споруд в Україні прийнято таку схему: після вводу газу в будинок по його периметру вище вікон першого поверху прокладають газовий колектор (він може бути виготовлений з труб різних діаметрів, але з дотриманням вимоги „телескопічності”, а вже до нього підключають вводи газопроводів у кожне приміщення, в якому встановлені газові прилади. Також дозволяється прокладання розподільного газопроводу всередині будинку, якщо вздовж нього проходить коридор. У цьому разі його розміщують на висоті не менше 2,2 м від рівня підлоги до низу газопроводу.

В багатоповерхових будинках для газифікації приміщень прокладають газові стояки. Їх дозволено встановлювати лише на кухнях, сходових майданчиках та в коридорах. Як правило, стояк виготовляють з труб одного діаметра. А побутові газові прилади і опалювальні апарати приєднують до стояків за допомогою підводок (мінімальний умовний діаметр підводки при підключенні  лише газових плит дорівнює 15 мм, а в водонагрівача чи опалювального апарата – 20 мм).

Для комерційного обліку спожитого газу вимогами ДБН В.2.5- 20 – 2001 передбачено встановлення газового лічильника:

1) на вході в індивідуальний житловий будинок;

2) те ж, в окрему квартиру багатоквартирного житлового будинку;

3) на вході в громадський будинок або на підприємство комунально-побутового обслуговування населення;

4) перед кожним газовим приладом чи апаратом (за необхідності).

Прокладання газопроводів всередині будинків необхідно передбачати , як правило, відкритим. В протилежному разі  - закритого прокладання – їх розміщують в борознах стін, які закривають знімними щитками, що мають отвори для забезпечення вентиляції. Внутрішні газопроводи, у тому числі і ті, що прокладаються в каналах та футлярах, слід фарбувати.

В існуючих житлових будинках та в будинках, які реконструюють, дозволяється транзитне прокладання газопроводів низького тиску через житлові кімнати у разі неможливості іншого прокладання. При цьому транзитні газопроводи у межах приміщень не повинні мати різьбових з’єднань і встановленої арматури.

Перед кожним газовим приладом і лічильником обов’язково встановлюється  вимикальний пристрій.

Перехід газопроводів через будівельні конструкції необхідно виконувати в сталевих футлярах – гільзах, а простір між ними і газопроводами слід ущільнювати еластичними негорючими матеріалами. Кінці футляра повинні виступати за стінку не менше ніж на 3 см, а діаметр його приймається з умови, щоб кільцевий простір між газопроводом і футляром був не менше 5 мм для газопроводів номінальним діаметром не більш 32 мм і не менше 10 мм для газопроводів більшого діаметру.

Газопроводи, що прокладають в середині будинків та споруд, слід передбачати із сталевих труб, що відповідають вимогам ДБН В.2.5-20-2001. З’єднання їх слід передбачати на зварюванні. Роз’ємні (різьбові та фланцеві) з’єднання допускається передбачати тільки в місцях установки запірної арматури, газових приладів, КВП, регуляторів тиску та іншого обладнання. Установку роз’ємних з’єднань  газопроводів слід передбачати в місцях, доступних для огляду та ремонту.

Приєднання до газопроводу побутових газових приладів та апаратів, опалювальних установок, КВП та приладів автоматики, переносних газових пальників, пересувних та тимчасових (сезонних) газовикористовуючих установок та установок, що відчувають вібрацію, допускається передбачати гнучкими рукавами після вимикаючого пристрою на відгалуженні до установок.

Забороняється прихована прокладка гнучких рукавів, пересічення гнучкими рукавами будівельних конструкцій, в тому числі дверних та віконних отворів.

Внутрішні газопроводи промислових підприємств

Вимоги до облаштування внутрішніх газопроводів промислових підприємств мають деякі відмінності від вимог облаштування внутрішніх газопроводів житлових будинків.