Гіроскопічний спосіб визначення азимута, страница 3

Рис. 6

Блок живлення (Рис. 7)

1. Багатограничний прилад для вимірювання вихідної напруги, струму і температури; 2. Ампервольтметр для вимірювання напруги акумулятора і сили струму; 3. Потенціометр установки контрольної напруги; 4. Потенціометр регулювання вихідної напруги; 5. Вихідний сполучник для підключення кабелю "гіроблок-блок живлення"; 6. Перемикач фаз; 7. Перемикач багатограничного приладу з написами "ТЕМП"-"Струм"-"НАПР"-"Контр"; 6. Тумблер освітлення; 9. Сигнальна лампочка освітлення; 10. Головний вимикач; 11. Сигнальна лампочка термостата; 12. Запобіжник системи гальмування; 13. Тумблер мотора; 14. Сигнальна лампочка включення мотора; 15. Гніздо для ручника; 16. Штепсельний сполучник живлення; 17. Запобіжник перетворюючої частини; 18, Запобіжник термостата, освітлення і ручника; 19. Перемикач ампервольтметра; 20. Кнопка гальми.

4.  Визначення азимута гіротеодоліта ГІ-Б2

При визначенні азимута орієнтирного напряму за допомогою гіротеодоліта на пункті виконують наступні операції:

1.  Установлюють гіротеодоліт над центром геодезичного пункту (центрують нівелюють інструмент).

2.  В журналі спостережень (табл.1) заповнюють необхідні дані (назва пункту, дата спостереження, номер пуску, температуру повітря, широту точки спостереження і т. ін.).

3.  Приблизно, за допомогою бусолі, орієнтують вісь гіроскопа відносно меридіана.

4.  Попередній прогрів гіромотора впродовж 20-30 сек.

5.  Визначення та регулювання (при необхідності) нуль-пункту А₁.

Для визначення нуль-пункту спостерігають чотири точки реверсії вільних коливань чутливого елемента. В ті моменти, коли закінчується переміщення половини зображення шкали автоколіматора відносно один одного, беруть відліки α₁, α₂, α₃ і α₄ з точністю до десятих долей малих поділок шкали і записують в графу "6" журналу гіроскопічного орієнтування. Якщо амплітуда коливань (Рис.8) менша 40 поділок, за відліковий індекс приймається центральний штрих нижньої половини шкали і відліки точок реверсії беруть по верхній половині шкали. Якщо амплітуда коливань більша 40 поділок, за відліковий індекс приймається по черзі штрихи +40 і -40 верхньої половини шкали, а відліки беруть по її нижній половині.

Одночасно з визначенням нуль-пункту вимірюють період вільних коливань "Т_в" чутливою елемента. Для цього після першої точки реверсії в момент суміщення центральних штрихів включають секундомір. В момент суміщення центральних штрихів після третьої точки реверсії секундомір зупиняють. Виміряну величину "Т_в^п записують в графу "6" журналу з точністю до десятих долей секунди.

Рис 8

6.  Після визначення нуль-пункту розганяють промотор і під час розгону гіромотора виконують перший прийом геодезичної прив'язки орієнтирних напрямів. Відліки по лімбу записують в графі "9" журналу гіроскопічного орієнтування.

7.  Після повного розгону гіромотора приступають до спостережень прецесійних коливань. Для нього знаходять зображення шкали автоколіматора, закріплюють алідаду, суміщають навідним гвинтом алідади центральні штрихи шкали і супроводжують їх в такому положенні до першої точки реверсії. В момент зупинки шкал перестають крутити маховик навідного гвинта, а в момент початку руху шкал в зворотному напрямі включають секундомір. Спостерігаючи в додатковий окуляр відлікового мікроскопа, беруть відлік по лімбу n₁ і записують його в графу "3" журналу гіроскопічного орієнтування.

Після цього спостерігають другу точку реверсії. В момент точки реверсії зупиняють додаткову стрілку секундоміра, записують півперіод коливань в графу "2" журналу і знову пускають додаткову стрілку секундоміра. Беруть відлік "n₂" по лімбу на точку реверсії і записують йото в журнал в графу "З". В третій і четвертій точках реверсії також знімають покази секундоміра (по додатковій стрілці) і відліки "n₃" і "n₄" записують їх в журнал відповідно в графи "1" і "3".

Під час спостережень обчислюють півсуми   n₁+n₂/2,  n₂+n₃/2,  n₃+n₄/2  і записують їх в графу "4". Потім обчислюють значення N₁ i N₂ за формулами:

і записують їх в графу "5" журналу.

8.  Включають гіромотор і виконують повторну прив'язку орієнтирних напрямів.

9.  Після зупинки гіромотора визначають нуль-пуякт А_о, як описано в п.5. Результати вимірювань записують в графу "7" журналу.

Описані дії називають пуском.

Таблиця 1

.Запис та обчислення в журналі гіроскопічного орієнтування