Випробування на міцність і перевірка на герметичність газопроводів-відводів від 100 до 500 мм, які працюють під тиском 7,5 МПа (Технологічна карта)

           4 ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ   КАРТИ

4.1 Область використання

Технологічна карта поширюється на виконання робіт по випробуванню на міцність і перевірці на герметичність газопроводів-відводів від 100 до 500 мм. які працюють під тиском 7,5 МПа (75 кгс/см²).

4.2 Організація і технологія виконання робіт

Випробування газопроводів на міцність і перевірку на герметичність виконує будівельно-монтажна організація в присутності представника заказника і підприємства газового господарства. Про проведення випробувань газопроводів робиться запис в будівельному паспорті об*єкту.

Розподільчі газопроводи і газові мережі споживачів, дворові розводки і вводи в будинки випробовуються після встановлення відмикаючої арматури, збірників конденсату і іншого обладнання.

Газопроводи випробовуються повністю або ділянками в залежності від їх схеми, довжини і діаметру. Але в усіх випадках довжина ділянок, які випробовуються не повинна перевищувати: для газопроводів діаметром до 200 мм - 12 км; від 200-400 мм - 8 км; понад 400 мм 6 км. Підземні газопроводи випробовують на міцність, попередньо присипавши їх на 20-25 см грунтом, а на щільність після їх повного засипання до проектних відміток.

Випробування на міцність і перевірка на герметичність ділянок газопроводів повинні виконуватись після повної готовності всієї ділянки газопроводу.

Величину випробувального тиску і час випробувань на міцність і перевірки на герметичність необхідно приймати у відповідності до СНІП Ш-42-80.

Перевірку на герметичність ділянок всіх категорій із застосуванням любого набірного середовища (води, природного газу, повітря) необхідно виконувати після випробування на міцність і при умові знищення випробувального тиску до максимального робочого, прийнятого по проекту.

До початку випробування газопровід витримують під випробувальним тиском для вирівнювання його температури з температурою грунту: 6 год. - для газопроводів діаметром до 300 мм; 12 год. - від 300 до 500 мм і 24 год. - більше 500 мм

Газопровід вважається витримавшим випробування на міцність і перевірку на герметичність, якщо за час випробування газопроводу під випробувальним тиском він залишається незмінним, а під робочим тиском не будуть знайдені витоки.

4.2.1 Пневматичне випробування

При пневматичному випробуванні тиск в середині газопроводу утворюють повітрям чи природним газом.

Комплекс робіт по пневматичному випробуванню газопроводу включає наступні етапи:

- підготовку до випробування;

- наповнення газопроводу повітрям чи природним газом до утворення в ньому тиску, який необхідний для випробування на міцність;

- випробування на міцність;

- зниження випробувального тиску на міцність до максимального робочого;

- перевірка на герметичність.

При підготовці до випробування необхідно:

- вибрати схему випробувань;

- відключити ділянку, яка випробовується, від суміжних ділянок сферичними заглушками чи попередньо випробуваною лінійною арматурою;

- встановити контрольно-вимірювальні пристрої;

- змонтувати вузли підключення до джерела газу чи повітря;

- змонтувати обв'язку компресорів і попередньо випробовувати її на тиск Р_випр⁼1,25*Р_роб, випробувати роботу компресорів і під єднати їх до газопроводу, який випробовується.

Якщо, для виконання випробувань повітрям в заданий час немає необхідних компресорних станцій, рекомендується в перше чергу використати в якості напірного середовища природний газ із діючого магістрального газопроводу.

При пневматичному випробуванні заповнення газопроводу і піднімання тиску в ньому до випробувального повинні вестись по байпасним лініям при закритих лінійних кранах.

При заповненні газопроводу природнім газом із нього повинно бути витіснене повітря.

Вміст кисню. який визначається газоаналізатором, в газоповітряній суміші, яка виходить із трубопроводу повинен бути не більше 2%.

Для прискорення виявлення витоків повітря чи природного газу в газопровід в процесі закачування необхідно додати одорант. Для цього на вузлах підключення до джерел газу чи повітря необхідно монтувати установку для дозування одоранту. Рекомендована норма одоризації етил меркаптану 50-80 г на 1000 м³ газу чи повітря.

Піднімання тиску в газопроводі при його випробуванні повітрям чи природнім газом необхідно виконувати плавно (не більше 0,3 МПа) з оглядом траси при тиску 0,3 від випробувального, але не вище 2 МПа.

На час огляду піднімання тиску повинно бути зупинено.