Виконання тахеометричної зйомки. Прокладання тахеометричних ходів

Лекція № 9 Виконання тахеометричної зйомки

План лекції:

1. Прокладання тахеометричних ходів
2. Тахеометрична зйомка місцевості

1. Прокладання тахеометричних ходів

Для   виконання   тахеометричної   зйомки   прокладають   тахеометричні   ходи,    які спираються на пункти геодезичної основи, координати і висоти яких одержані із більш точних вимірювань. Тахеометричні ходи можуть бути розімкнутими і зімкнутими. Закріплення точок повороту тахеометричного ходу виконується так, як і в теодолітних ходах. При проектуванні, рекогностуванні і закріпленні точок ходу, в залежності від масштабу зйомки, керуються вимогами інструкції, які пред'являються до довжин ходів і ліній (Табл.II).

Вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів на точках ходу і довжин ліній

 Встановлюють інструмент над точкою (центрують і нівелюють),  міряють рейкою висоту інструмента "і" з точністю до 1 см і записують в журнал (Таблиця 9).

Відмічають    висоту    інструмента    на    рейках    (перев'язують    шнурком).    Рейки установлюють на точках ходу і повертають їх ребром в сторону спостерігача (Рис. 131).

Наводять трубу теодоліта на низ рейки, установленої на задній, або передній точках (в залежності від того, який кут вимірюють - лівий чи правий за ходом), беруть відлік по горизонтальному кругу і записують його в журнал. Наводять середню нитку сітки зорової труби наверх рейки "/", або висоту інструмента "і" відмічену на рейці шнурком. Записують в журнал висоту наведення, беруть відлік по вертикальному кругу і записують в журнал. Після цього відкріплюють алідаду і наводять трубу теодоліта на задню або передню рейку і виконують вищеописані дії. Описані дії складають один пів прийом. При переході до вимірювань в другому пів прийомі лімб горизонтального круга переставляють на декілька градусів і виконують другий пів прийом. Горизонтальний кут можна також вимірювати при орієнтованому лімбі за магнітним меридіаном.

Після вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів за допомогою ниткового віддалеміра, вимірюють віддалі до точок ходу по чорній і червоній сторонах рейок. Віддалі і кути нахилу вимірюють в прямому і зворотному напрямах.

Допускають розходження довжин ліній 1:200 довжини вимірюваної лінії.

Правильність вимірювання горизонтальних кутів контролюють розбіжністю в півприйомах, яке не повинно перевищувати подвійної точності відліку теодоліта. На кожній точці ходу обчислюють МО і вертикальні кути. Правильність вимірювання вертикальних кутів контролюють постійністю МО і розбіжністю прямого і оберненого перевищень. Перевищення визначають за формулою: h=1/2Dsin2v+i-l  Розбіжність прямого і оберненого перевищень не повинна перевищувати 10 см для віддалей до 250 м і 4 см на кожні 100 м для віддалей більших за 250 м.

2 Тахеометрична зйомка

Тахеометричну зйомку місцевості, як правило, виконують одночасно з прокладанням тахеометричного ходу. Зйомка предметів, контурів і рельєфу місцевості виконується полярним методом, а інколи способом кутових засічок за маршрутом. Зйомку виконують по обидві сторони ходу в смузі, дозволеній табл. 12 При зйомці предметів, контурів і рельєфу горизонтальні і вертикальні кути вимірюють при одному положенні вертикального круга.

Зйомку місцевості починають від напрямів на задню або передню точку ходу. Суміщають нуль лімба і нуль алідади горизонтального круга і наводять трубу на задню або передню точку ходу і цей напрям приймають за початковий, закріплюють лімб, відкріплюють алідаду. Для виконання зйомки на характерні точки рельєфу і на контури або предмети місцевості установлюють рейки. Ці точки називають пікетами, вони на місцевості не закріплюються. На пікети міряють: горизонтальний кут від початкового напрямку вертикальний кут на висоту рейки, або на висоту інструмента і віддаль за віддалеміром. Всі відліки і дані записують в журнал тахеометричної зйомки (таблиця 10). Пікети нумеруються порядковим номером. Кількість пікетів залежить від перерізу рельєфу, характеру рельєфу, кількості предметів, контурів і регламентується інструкцією (таблиця 12).

Одночасно зі зйомкою в журналі складають абрис - схематичний рисунок. Абрис складають від руки в довільному масштабі. На ньому показують попередню і наступну лінії, станцію, розташування всіх пікетів, контури, предмети, які знімаються і рельєф місцевості. Предмети і контури зображують умовними знаками і підписами - луг, рілля, городи і т.д. Рельєф на абрисі зображують горизонталями і стрілками з напрямом схилів, а тальвеги -пунктиром. Крім цього на абрисі підписують всі назви і характеристики.

В кінці роботи на станції трубу наводять на початковий напрямок і перевіряють чи під час роботи не порушено положення лімба, тобто виконують замикання горизонту. Допускається розходження ±1.5'.

Крім звичайних теодолітів тахеометричну зйомку виконують за допомогою електронних тахеометрів різних конструкцій.