Законодавчо-нормативні й теоретичні аспекти обліку і аудиту виробничих запасів

витрат на придбання, доставку, доведення запасів до придатного для використання стану, які згідно з пунктами 8-9 П(С)БО 9 „Запаси" мають входити до первісної (балансової) вартості придбаних підприємством товарно-матеріальних цінностей. Але цей недолік було виправлено в Методичних рекомендаціях №2, де докладно розглянуто методику розрахунку транспортно-заготівельних витрат. Також Методичні рекомендації №2 розглядають облік уцінки первісної вартості запасів, визначають порядок відображення сум ПДВ при надходженні та вибутті запасів, облік запасів на позабалансових рахунках тощо, зазначають типову кореспонденцію синтетичних рахунків, субрахунків і позабалансових рахунків бухгалтерського обліку запасів.

Аналіз наукового рівня Міжнародних стандартів аудиту розробок і результатів практичного застосування прийнятих стандартів аудиту виявляє низку суттєвих недоліків, які знижують практичну цінність цих документів. До них можна віднести такі: загальні міркування і відсутність конкретних практичних порад аудитору, які навряд чи можуть бути використані у практичній діяльності підприємства. У збірнику Міжнародні стандарти аудиту виконання аудиторських перевірок розміщено не за стадіями технологічного процесу: спочатку розглядаються питання контролю якості виконання аудиторських робіт, а потім планування цих робіт. Аудитор не отримує чіткої послідовності картини ведення аудиту. Це також стосується і стандартів МСАНВЕ 520 „Аналітичні процедури" та інших, які мають бути викладені раніше за стандарти, де розглядаються питання аудиту обліку і контролю. Так, наприклад, МСАНВЕ 300 „Планування аудиту фінансових звітів" і пов'язаний з ним МСАНВЕ 315 „Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень" передбачають одержання такого обсягу інформації про бізнес клієнта і перелік планових процедур, виконання яких, по-перше, під силу великому колективу дослідників та аудиторів, по-друге, необхідна інформація може бути отримана не до початку аудиторської перевірки, а в ході її. Оскільки аудиторські фірми, як правило, мають незначний штат співробітників, то з цих позицій рекомендації, викладені у МСАНВЕ 230 „Документація", досить громіздкі. Робочі документи, перелічені в цих стандартах, у практичній діяльності аудиту багато які взагалі не використовуються, як зайві, оскільки їх складання і ведення потребують багато часу. У збірнику відсутні стандарти, в яких було б викладено методичні й організаційні вказівки про проведення аудиту конкретних розділів обліку.

До недоліків MCAНВЕ 700 „Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення" відноситься відсутність рекомендацій щодо узагальнення результатів перевірки різних