Класифікація та характеристика травм та причин травматизму. Вплив різних сполучень величин метеорологічних параметрів на самопочуття людини. Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

« ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ »

Контрольна робота

« ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ »

Виконав ст. гр. КІТ-14в

Богачов О. С.

Харків 2007

Білет №23

1. Класифікація та характеристика травм та причин травматизму.

 Кла­си­фі­ка­ція ви­ро­б­ни­чо­го тра­в­ма­ти­з­му. ДСТУ 2293-00.ССБП дає чітке ви­зна­чен­ня по­нят­тя “ви­ро­б­ни­чий тра­в­ма­тизм” і по­в'я­за­них з ним термінів і по­нять.

Ви­ро­б­ни­чий тра­в­ма­тизм – яви­ще, що ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся су­ку­п­ні­с­тю виро­б­ни­чих травм.

Ви­ро­б­ни­ча тра­в­ма – тра­в­ма, отри­ма­на пра­цю­ю­чим на ви­ро­б­ни­ц­т­ві й ви­кли­ка­на не­до­три­ман­ням ви­мог без­пе­ки пра­ці.

До тра­в­ма­ти­з­му на ви­ро­б­ни­ц­т­ві від­но­сять:

 ◄ не­ща­с­ні ви­па­д­ки;

 ◄ про­фе­сій­ні за­хво­рю­ван­ня;

 ◄ про­фе­сій­ні от­ру­єн­ня.

Не­ща­с­ний ви­па­док на ви­ро­б­ни­ц­т­ві – це об­ме­же­ний у ча­сі або ра­п­то­вий вплив на пра­ців­ни­ка не­без­пе­ч­но­го фа­к­то­ра ви­ро­б­ни­чо­го се­ре­до­ви­ща чи середо­ви­ща по­ме­ш­кан­ня, який від­бу­в­ся в про­це­сі ви­ко­нан­ня ним тру­до­вих обо­в'я­з­ків чи за­вдань ке­рі­в­ни­ка ро­біт і уна­с­лі­док яко­го за­по­ді­я­на шко­да йо­го здо­ро­в'ю або на­ста­ла смерть.

У ре­зуль­та­ті не­ща­с­но­го ви­па­д­ку ви­ни­ка­ють тра­в­ми. Тра­в­ма (у перекла­ді з гре­ць­ко­го – ра­на) – ушко­джен­ня тканин і органів людини з порушеннями їх ці­лі­с­но­с­ті та фу­н­к­цій, ви­кли­ка­не ді­єю фа­к­то­рів зо­в­ні­ш­ньо­го се­ре­до­ви­ща.

За­ле­ж­но від ха­ра­к­те­ру ушко­джень тра­в­ми кла­си­фі­ку­ють­ся (підрозділяють­ся) на та­кі:

·  ме­ха­ні­ч­ні (за­би­ття, пе­ре­ло­ми, по­рі­зи то­що);

·  те­р­мі­ч­ні (опі­ки, об­мо­ро­жен­ня, со­ня­ч­ні уда­ри);

·  хі­мі­ч­ні (го­с­т­рі от­ру­єн­ня, опі­ки ки­с­ло­та­ми, лу­га­ми);

·  еле­к­т­ри­ч­ні (еле­к­т­ри­ч­ні уда­ри, еле­к­т­ри­ч­ні тра­в­ми);

·  про­ме­не­ві (опі­ки, ушко­джен­ня тка­нин, кро­во­тво­р­них ор­га­нів);

·  не­р­во­во-­пси­хі­ч­ні (пе­ре­ляк, шок);

·  ком­бі­но­ва­ні.

Державний комітет України з промислової безпеки, охороні праці і гірничого нагляду (Госгорпромнагляд) впровадив нові підходи до оцінки рівня промислової безпеки і виробничого травматизму. В їх основу  покладені стандарти міжнародної організації праці (МОП), згідно з якими залежно від співвідношення кількості нещасних випадків до кількості працівників підприємств цей рівень може бути незначним, допустимим, прийнятним, або неприйнятним. Керівництво наглядового органу вважає, що такий підхід до оцінки рівня травматизму не тільки відповідатиме загальноприйнятим в світі стандартам, але і буде більш об'єктивнішим показником ефективності роботи для створення безпечних умов праці на підприємствах. Передбачається, що для кожного підприємства України, в незалежності від кількості людей, що працюють там і форми власності на підставі показників травматизму буде визначений відповідний рівень за класифікацією МОП виробничий травматизм ділиться на

-  незначний (1 смертельний випадок на 100 тис. тих, що працюють);

-  задовільний (1 випадок на 20 і більш за тис.);

-  допустимий (1 випадок на більше 10 тис.);

-  неприпустимий (1 випадок на менше 10 тис. тих, що працюють).

У країнах Європи травматизм відповідає рівню задовільного. 6 років тому Україна входила в категорію неприпустимого рівня. На сьогодні травматизм в Україні в цілому визначається як допустимий. 1 смертельний випадок доводиться майже на 11 тис. тих, що працюють.

Класифікація причин травматизму здійснюється за наступними ознаками:

-  організаційні – неякісній інструктаж, відсутність інструкцій,  незадовільний  організація и стан робочих місць.

-  технічні – невідповідність обладнання нормам безпеки, невірний вібір обладнання, устаткування, транспортних засобів, недотримання терменів планово попереджувального ремонту, несправності технологічного та транспортного обладнання.

-  санітарно-гігейнічні – несприятливі метереологічні умови, вісока концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони, незадовільні умови освітлення, вісокий рівень шуму і вібрації, наявність шкідливого випромінювання.

-  психофізиологічні – здійснення помилкових робочих дій, як слідство з  високого навантаження праці, збільшеної втомлюваності, недостатня професійна підготовка.     

2. Вплив різних сполучень велечин метеорологічних параметрів