Дослідження роботи підсилювального каскаду в статичному режимі (на постійному струмі) та на змінному струмі, страница 2

Рис  7.3. Схема транзисторного підсилювача

Записати у звіт отримане при цьому значення Rб1 і Rб2 .

Таблиця №7.2

За результатами експерименту побудувати вхідну характеристику

Iб = f (Uбє), див. Рис 7.4.

Рис  7.4.

               І вихідну характеристику Iк = f (Uке, Iб), див. Рис 7.5.

Рис  7.5

Зміст звіту:

1. Звіт повинен містити всі робочі схеми, таблиці й графіки, що використаються у всіх трьох Дослідах.

2. Після кожного Досліду необхідно сформулювати висновок, що відбиває якісні результати Досліду й відмінність їх від результатів інших Дослідів лабораторної роботи.

3. Наприкінці звіту необхідно привести узагальнений висновок по лабораторній роботі.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

Тема: Транзисторні підсилювачі 2

Ціль роботи: Досліджувати роботу підсилювального каскаду на змінному струмі.

Порядок виконання:

У кожному Досліді необхідно:

1. Зібрати відповідно до завдання досліджувані схеми з підключенням необхідних контрольно-вимірювальних приладів.

2. Задати параметри всіх елементів досліджуваної схеми. відповідно до завдання.

3. Здійснити настроювання всіх використовуваних приладів.

4. Запустити схему на моделювання

Дослід 1 - Дослідження підсилювального каскаду на основі ідеального транзистора

Завдання:

1. Зібрати схему транзисторного підсилювача (Рис  8.1.) з наступними вихідними даними:

R_б1 = 500 кОм,

R_б2 = 7 кОм,

R_к = 10 + N_i (кОм),

Е_к = 12 + N_i (В),

C_б = Ск = 1 мкф,

f_вх = 1 + N_i (кГц),

U_{вх мах} = 10 мВ,

де N_i – номер бригади, VT1 – ідеальний.

2. Задати робочу крапку з попередньої лабораторної роботи з відключеними С_Б і U_ВХ.

3. Зняти за допомогою осцилографа форму сигналів U_ВХ (t) і U_ВИХ (t) при подачі на вхід підсилювача синусоїдального сигналу.

4. Визначити коефіцієнт підсилення по напрузі в лінійній шкалі.

5. Досліджувати форму сигналів на виході підсилювача при подачі на його вхід:

1) синусоїдального сигналу;

2) пилкоподібного сигналу;

3) прямокутного сигналу.

Частота вхідного сигналу при цьому повинна змінюватися в межах від 1 до 50 кГц

6. Змінити у внутрішніх параметрах транзистора значення ємностей С_К = 0 на С_К = 1 пф і С_е= 0 на С_е = 1 нФ.

Визначити за допомогою характериографа АЧХ і ФЧХ підсилювача для всіх наступних випадків:

а) С_К = С_е = 0 мкФ;

б) С_К = 1 пФ, С_е = 0 нФ;

в) С_К = 0 мкФ, С_Є = 1 нФ;

г) С_К = 1 пФ, С_е = 1 нФ.

7. Досліджувати залежність АЧХ і ФЧХ, а також fгр від значень Ск і Cе.

8. У звіті привести сімейство АЧХ і описати це словесно!

Рис  8.1.

Дослід 2 - Дослідження підсилювального каскаду на основі реального транзистора

Завдання:

1. Зібрати схему транзисторного підсилювача таку ж як і в Досліді 1 але з реальним транзистором (наприклад, типу 2N2222).

2. Виконати експерименти аналогічні п.2-5 і п.7-8 Досліду 1.

3. Змінити R_Б1 відповідно до таблиці 8.1.

Замалювати сімейство АЧХ. На графіку вказати чисельне значення смуг пропущення для всіх п'яти випадків (див. табл. 8.1).

Таблиця 8.1.

Вихідне значення RБ1, кОм	Зміна RБ1, %	Коефіцієнт підсилення, Ку
		Uвх	Uвих	Ку
500	-10
	-5
	0
	+5
	+10

Дослід 3 - Дослідження підсилювального каскаду на основі реального транзистора з послідовним негативним зворотним зв'язком (НЗЗ) по струму

Завдання:

1. Зібрати схему транзисторного підсилювача таку ж, як і в Досліді 2 п.1.

2. В емітерну ланцюг транзистора VT1 підключити резистор R_Є = 100 Ом.

3. Зняти форму U_ВХ (t), U_ВИХ (t) і АЧХ

4. В емітерний ланцюг паралельно Rє підключити Сє = 100 мкФ.

5. Виконати експерименти відповідно до п.3 даного Досліду.

Зміст звіту:

1. Звіт повинен містити всі робочі схеми, таблиці й графіки, що використаються у всіх трьох Дослідах.

2. Після кожного Досліду необхідно сформулювати висновок, що відбиває якісні результати Досліду й відмінність їх від результатів інших Дослідів лабораторної роботи.

3. Наприкінці звіту необхідно привести узагальнений висновок по лабораторній роботі.

Контрольні питання:

1. Від яких параметрів залежить коефіцієнт підсилення каскаду на транзисторі, включеному за схемою із загальним емітером?

2. Чому схема транзисторного каскаду з послідовного НЗЗ по струму навантаження використається частіше, ніж схема каскаду з паралельного НЗЗ  по вхідній напрузі?

3. Як залежить коефіцієнт підсилення й АЧХ каскаду з ланцюгом послідовної НЗЗ по струму навантаження від величини опору резистора Rе?

4. Чому в схемі з паралельної НЗЗ по вихідній напрузі коефіцієнт передачі має розмірність опору?

5. З якою метою уведений конденсатор Се?

6. Що таке коефіцієнт нестабільності і як він впливає на точність підтримки струму спокою каскаду при зміні температури навколишнього середовища?