Дешифратори, шифратори, мультиплексори і демультиплексори, страница 3

                                                                                                  F3

                                Рис .1.3.

       Для одержання потрібних 32 виходів складається стовпець із чотирьох деши­фраторів "3®8", Дешифратор "2®4" приймає два старших розряди вхідного ко­ду. Збуджений одиничний вихід цього дешифратора відмикає один з дешиф­раторів стовпця по його входу дозволу. Обраний дешифратор стовпця роз­шифровує три молодших розряди вхідного слова. Кожному вхідному слову відповідає порушення тільки одного виходу. Наприклад, при дешифрації слова Х4Х3Х2X1X0 = 110012 = 2510  на вході дешифратора першого ярусу мається код 11,що збуджує  його вихід номер три (показане хрестиком), що дозволяє роботу DC4. На вході DC4 діє код 001, тому одиниця з'явиться на його першому виході, тобто на 25-м виході схеми в цілому, що і потрібно. Загальний  дозвіл заборони роботи схеми здійснюється по входу EN деши­фратора першого ярусу. Дешифратори спільно з ЧИ схемами можна викорис­товувати для відтворення довільних логічних функцій. Дійсно, на виходах дешифратора виробляються всі кон’юнктивні терми (конституенти одини­ці), що тільки можна скласти з даного числа аргументів. Логічна функція в СНДФ є диз'юнкція деякого числа таких термов (1.2). Збираючи потрібні терми, за схемою ЧИ, можна одержати будь-як функцію даного числа аргументів. На рис.1.4 як приклад показана схема вироблення двох функцій:

                                                                  _    _

                                                          F1 =X3 X2ÚX3 X1

                                     _    _   _     _                             (1.2) 

F2 =X3 X2 X1ÚX2 X1

       Таке рішення може бути доцільним при необхідності вироблення декількох функцій тих самих аргументів. У цьому випадку для вироблення додаткової. функції додається тільки один діз’юнктор. Помітимо, що для перевірки пра­вильності схеми рис.1.4 зручно перевести функції f1 і F2 у СДНФ.

                                     _    _   _

                                     X3·X2·X1   

                                _   _     _     _

                   X1                                          X3·X2·X1                                              F1

                                 _  _     _  

                                     X3·X2·X1

                                _   _                                

                   X2                                          X3·X2·X1   

                                      _        _   _

                                      X3·X2·X1                                          

                                             _

                   X3                                          X3·X2·X1                                             F2           

                                                    _   

                                      X3·X2·X1         

                                      X3·X2·X1                                     

                                                                         Рис.1.4.

1.2. Шифратори

        Двійкові шифратори виконують операцію, зворотну стосовно операції де­шифратора: вони перетворять код "1 з N" у двійковий. При порушенні одного з 5 входів шифратора на його виході формується двійковий код номера  збудже­ної вхідної лінії. Повний двійковий шифратор має 2n  входів і n виходів. Пріоритетні шифратори виконують більш складну операцію. При роботі ЕОМ і в інших пристроях часто зважується задача визначення, пріоритетного претендента на користування яким-небудь ресурсом. Трохи конкурентів ви­ставляють свої запити на обслуговування, що не можуть бути задоволені од­ночасно. Потрібно вибрати того, кому надається право першочергового об­слуговування. Найпростіший варіант  рішення зазначеної задачі - присвоєн­ня кожному джерелу запитів фіксованого пріоритету. Наприклад, група з во­сьми запитів R7...R0 (R від англійського Request) формується так, що вищий пріоритет  має джерело номер сім, а далі пріоритет зменшується від номера, до номера. Самий молодший пріоритет у нульового джерела —він буде обслу­говуватися тільки при відсутності всіх інших запитів. Якщо маються одноча­сно кілька запитів, обслуговується запит з найбільшим номером. Пріоритетний шифратор виробляє на виході двійковий номер старшого запи­ту. Легко бачити, що при наявності всього одного збудженого входу пріоритет­ний шифратор працює так само, як і двійковий. Тому в серіях елементів двійковий шифратор як самостійний елемент може  бути відсутнім. Режим його роботи - окремий випадок роботи пріоритетного шифратора. Покажчики старшої одиниці вирішують у сутності ту ж задачу, що і пріоритетні шифра­тори, але виробляють результат в іншій формі - у виді коду "1 з N". Таким чином, при наявності на входах декількох збуджених ліній (запитів) на виході буде порушена лише одна, що відповідає старшому запиту. Число входів у цьому випадку дорівнює числу виходів схеми. Покажчики старшої одиниці застосовуються в пристроях нормалізації чисел із крапкою, що плаває, і так далі. У промислових серіях елементів маються шифратори пріоритету для восьмирозрядних і десятирозрядних слів. Функціонування їх відображається в табл. 1.1.