Аналіз предметної області і методи рішення поставленої задачі. Проектування. Еволюція проекту. Кодування, тестування та відлагодження

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА  НАУКИ УКРАЇНИ

НТУ «ХПІ»

Кафедра «Обчислювальна техніка та програмування»

Лабораторная работа №1

Тема: «Аналіз предметної області»

                                                                                                                Виконала:

                                                                                                                 ст.гр.Кіт-14в

                                                                                                                 Білова В.І.

ХАРКІВ 2006

Мета: провести аналіз предметної області та обрати методи рішення поставленої задачі.

Для поставленої задачі нами була обрана предмтна область: графічна демонстрація  фракталу, що представляє собою накладання графічних об’єктів один на одного, що приводить до появи нового графічного.

У ролі персонажів вистіпають графічні об’єкти двох типів: трикутнику та квадрату, що прорисовані за допомогою бібліотеки graphics.h.

Перший тип представляє собою графічний об’єкт «трикутник».  Уході роботи процесу він змінює свої координати та колір.

Другий тип представляє собою графічний об’єкт «квадрат», що прорисовується шляхом виведення чотирьох відрізків. У ході роботи процесу ці відрізки змінюють свої координати та колір.

Сутність роботи програми постає у наступному:

Одночасна робота двох процесів, кожний з яких виводить на екран відповідну геометричну фігуру, приводить до появи нового графічного зображення. По досягненні деякого значення часу процеси закінчують свою роботу.

Початковий стан характеризується певними координатами знаходження графічних об’єктів. В процесі роботи розміри та координати об’єктів змінюються.

Висновки: у ході виконання лабораторної роботи була обрана предметна область. В результаті вибору предметної області та проектування при поставлені елементарні підстави для розробки та основа технічної реалізації.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА  НАУКИ УКРАЇНИ

НТУ «ХПІ»

Кафедра «Обчислювальна техніка та програмування»

Лабораторная работа №2

                                                      Тема: «Проектування»

                                                                                                                Виконала:

                                                                                                                 ст.гр.Кіт-14в

                                                                                                                 Білова В.І.

ХАРКІВ 2006

Мета проектування: організація розробки програми.

Згідно з еволюцією проекту, що вказана в лабораторній роботі №2 бачимо розроблені класи для виконання вказаних функцій.

Призначення класів, що описані у проекті:

TOS – Виконує функцію стеку прлоцесів у програмі.

Tprocess – Містить відомості про стан процесу.

Призначення модулів та бібліотек:

tos.h      – Містить описання класу TOS.

tupes.h – Містить описання типів, що використовуються у програмі, та класу TProcess.

Sys.asm – Містить функції встановлення адрес нових обробників переривань та повернення їх до початкових значень, нову фунцію обробки преривання.

Висновок: у ході лабораторної роботи провели аналіз основних складових частин проекту, що стосуються беспосередньо задумки проекту.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА  НАУКИ УКРАЇНИ

НТУ «ХПІ»

Кафедра «Обчислювальна техніка та програмування»

Лабораторная работа №3

                                                      Тема: «Еволюція проекту»

                                                                                                                Виконала:

                                                                                                                 ст.гр.Кіт-14в

                                                                                                                 Білова В.І.

ХАРКІВ 2006

Мета: провести аналіз еволюції проекту.

          Еволюцію розвитку проекту можна розділити на такі основні етапи:

1.Становлення.

Створено 2 процеси, кожен з яких виводить на екран графічну фігуру: трикутник та квадрат, що складається з чотрьох відрізків, відповідно з встановленими значеннями параметрів.

2.Зміна розміру.

Процеси у ході свого виконання змінюють розмір графічних об’єктів. Величина збільшення значень розміру ( довжини сторони для квадрату та трикутника) с константою.

3.Зміна кольору.

Окрім зміни розмірів геометричних фігур, процеси отримують можливість змінювати колір.

4.Зміна координат.

Геометричні фігури у ході виконання процесів геометричні об’єкти змінюють свої координати. При цьому зображення фігур на попередньому кроці виконання процесів залишаються на екрані.

5.Паралельне виконання.

На заключному етапі еволюції процеси отримали можливість паралельного виконання. Геометричні об’єкти паралельно «розвиваються» : змінюють координати свого положення, колір та геометричні розміри.

Висновки: у ході виконання лабораторної роботи: провели аналіз еволюції проекту та виділені основні етапи розвитку.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА  НАУКИ УКРАЇНИ

НТУ «ХПІ»

Кафедра «Обчислювальна техніка та програмування»

Лабораторная работа №4

Тема: «Кодування, тестування та відлагодження»

                                                                                                                Виконала:

                                                                                                                 ст.гр.Кіт-14в

                                                                                                                 Білова В.І.

ХАРКІВ 2006

Мета : технічний опис реалізації програми на основі обраної раніше предметної                  області та передбачених функцій.

Детальний опис методів класів та функцій.

Клас TOS має наступні моделі:

§  TOS() –  конструктор класу, обнулює вказівники.

§  void stast() – змінює поточний процес, попередній переводить до стану очікування занесенням відповідного значення до поля стану класу TProcess, викликає функцію start1();

§  void AddProcess (void far*prt) – функція додає до списку новий процес;

Функція  void start1() змінює адресу обробника переривання на адресу вказаної   функції;

Функція fststop()  встановлює для поточного процесу стан «завершений»;

Функція UINT* changeprocess(UNIT* curr)  перемикає поточний процес на наступний;

Функція void proc1()   є програмною реалізацією діяльності першого процесу – квадрату;

Функція void proc2()   є програмною реалізацією діяльності другого процесу – трикутника;

Функція main(void) – головна функція проекту, яка ініціальзує графічний режим, додає до списку процесу обидва процеси, по закінчені їх роботи зафарбовує екран.