Технологія виконання будівельних процесів. Технологічна карта на монтаж металокаркасу будівлі, страница 6

     В  якості  вертикальних  електродів  використовують  стальні  труби  діаметром  3 – 5 см,  сталь  розміром  від  40 х 40  до  60 х 60 мм,  довжиною  2.5 – 3 м.  Для  зв’язку  вертикальних  електродів  використовують  смугову  сталь  перерізом  48 мм².  Для  влаштування  вертикальних  заземлень  попередньо  відривають  траншеї  глибиною  0.7 ... 0.8 м.

     Опір  одного  трубчатого  заземлювача  R_mp  вертикально  встановленого  в  землю  визначається  за формулою: R_mp=R/LDh

де   L = 2.5 м  -  довжина  труби;

        R= 1 х 10⁴ Ом  -  питомий  опір  грунта  розтіканню  струму  для  суглинка;

      D  = 5 см  -  діаметр  труби;

   h  - відстань  від  осі  рівня  землі  до  середини  заземлення

h = h₁ + l/2 = 70 + 250/2 = 195 см

Кількість  заземлень  визначається  за  формулою:

n =31.7 х 1.6 / 4 х 1 = 12 шт.

де     R=  4 Ом  -  розрахункова  величина  опору  землі;

        k = 1.6  -  коефіцієнт  сезонності;

        k1 = 1  -  коефіцієнт  використання  труб  для  контурного  заземлення.     Прийнята  кількість  труб  і  довжина  смуги  задовольняють  вимогам  аземлення.

Заходи по охороні праці та пожежній безпеці.

          При складенні будгенплану питання охорони праці вирішуються в відповідності зі СНиП ІІІ-4-80* “Техника безопасности в строительстве”, а питання пожежної безпеки - в відповідності зі

СНиП 2.01.02-85 “Противопожарные нормы” та вимогами “Правил пожарной безопасности при производстве СМР”.

          При проектуванні будгенплану передбачаються наступні заходи по охороні праці та пожежній безпеці:

          1. Визначення небезпечних зон, вхід в які робочим не зв’язаних з виконанням даних робіт заборонений;

          2. Встановлені безпечні шляхи для пішоходів та автотранспорту;

          3. Розміщення тимчасових адміністративно-господарських будівель на віддаленні від основних будівельних об’єктів, для неможливості їх попадання в зону монтажних кранів;

          4. Дислокація складів горючих матеріалів та майданчиків для приготування ізоляційних мастик в місцях, відкіля дим та гази не досягали найближчих житлових будинків;

          5. Відстань від будівель до вогнищ вогню приймаються згідно протипожежним нормам та правилам по узгодженню з місцевою протипожежною інспекцією;

          6. Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими та постійними будівлями в залежності від їх степені вогнестійкості;

          7. Влаштування освітлення будмайданчика, проходів, робочих зон;

          8. Забезпечення безпечних умов праці, виключаючих можливість ураження електрострумом.

Заходи по збереженню матеріалів та виробів.

          Відкриті склади - приймаються штабельний спосіб зберігання матеріалів та виробів. Нижній ряд виробів в штабелях укладається на дерев’яні підкладки, а послідуючі ряди - на прокладки із брусків січенням 6х6 (8х8) см, або із дощок січенням 4х12 та 5х12 см.

          Напівзакриті склади в залежності від виду, які підлягають охороні в даних кліматичних умовах, можуть бути відкритими з трьох сторін  або обшитими дошками з двох або трьох сторін.

          Столярні вироби зберігаються в штабелях по типах, розмірах та сортах, складені на підкладки та захищені від забруднення, зволоження, а також в контейнерах, призначених для зберігання, транспортування та подачі столярних виробів на робочі місця.

          Закриті склади повинні мати протипожежні влаштування та вентиляцію; бути досить місткими; внутрішнє планування та обладнання закритих складів повинно відповідати характеру операцій по прийомці та відпуску матеріалів; склади повинні мати належний захист від проникнення атмосферних опадів, просочення ґрунтових та поверхневих вод. Електроди, грунтівка, фарба та інші матеріали, на які впливає волога, зберігаються в закритих складах закромного, бункерного та силосного типу.