d=1,1 м, nII=435,00 кН/м, gІІ=gІІ’=18,3 кН/м3, jІІ=350, сІІ=1 кПа.
1. Ширину підошви фундаменту знаходимо за формулою:
R0 – табличне значення розрахункового опору ґрунту основи (СНиП 2.02.01-83);
- середнє значення питомої ваги бетону та ґрунту засипки, приймаємо 20 кНм3.
B-глибина закладення фундаменту.
2. За формулою 7 СНиП 2.02.01-83 визначаємо розрахунковий опір ґрунту основи:
gс1=1,4; gс2=1,2;
Мg=1,68; Мq=7,71; Мс=9,58;
k=1; kz=1;
3. Уточняємо ширину підошви фундаменту:
Попередньо приймаємо ширину підошви фундаменту b=1.4м.(ГОСТ 13580-85).
Перевіряємо виконання умови:
р – середній тиск під підошвою фундаменту.
Визначаємо розрахунковий опір грунту при b=1,4м.
Умова виконується R=343,96 кПа > р=332,72 кПа, приймаємо b=1,4 м.
2. Визначаємо розміри підошви фундаменту по осі Б.
d=1,1 м, nII=186,15 кН/м, gІІ=gІІ’=18,3 кН/м3, jІІ=350, сІІ=1 кПа.
1. Ширину підошви фундаменту знаходимо за формулою:
R0 – табличне значення розрахункового опору ґрунту основи (СНиП 2.02.01-83);
- середнє значення питомої ваги бетону та ґрунту засипки, приймаємо 20 кНм3.
2. За формулою 7 СНиП 2.02.01-83 визначаємо розрахунковий опір ґрунту основи:
gс1=1,4; gс2=1,2;
Мg=1,68; Мq=7,71; Мс=9,58;
k=1; kz=1;
3. Уточняємо ширину підошви фундаменту:
Попередньо приймаємо ширину підошви фундаменту b=0,8м.
Перевіряємо виконання умови:
р – середній тиск під підошвою фундаменту.
Визначаємо розрахунковий опір грунту при b=0,8м.
Умова виконується R=312,97 кПа > р=232,69 кПа.,остаточно приймаємо ширину підошви фундаменту b=0,8 м.
2.3.3. Визначення осідання основи і фундаменту
Розрахунок основ за деформаціями (ІІ група граничних станів) проводиться з метою обмеження сумісних деформацій основи і споруди такими величинами за яких гарантується нормальна експлуатація споруди. При цьому повинна виконуватися умова:
S<Su,
S – сумісна деформація основи і споруди визначена розрахунком;
Su – гранично допустиме значення сумісної деформації, визначається за СНиП 2.02.01-83 п.2.51 – п.2.55, або дод.4.
Згідно СНиП 2.02.01-83 розрахунок основи за деформаціями проводиться методом пошарового підсумовування з використанням теорії лінійно деформованого напівпростору або лінійно деформованого шару, якщо виконується умови п. а, б, п.2.4 СНиП2.02.01-83.
Осідання сумісне основи і фундаментів визначається за виразом:
b - безрозмірний коефіцієнт b=0,8;
n – кількість розрахункових шарів на які поділена стислива товща Нс;
hi – товщина розрахункового шару, яка не повинна перевищувати 0,4×b, b – ширина підошви фундаменту, hi.max =0,4×b;
Ei – модуль деформації ІГЕ у якому знаходиться і-тий розрахунковий шар;
szpi - середнє значення додаткових вертикальних напружень в і-му шарі, яке дорівнює пів сумі на верхній та нижній межах розрахункового шару.
szp =a×P0 ;
a - коефіцієнт, що враховує зміну додаткових напружень з глибиною табл.1 дод.1 СНиП 2.02.01-83.
P0=P-szg0
- додатковий вертикальний тиск на основу (якщо ширина фундаменту b>10 м (Ро=Р)).
Р – середній тиск під підошвою фундаменту (див. 4.4).
szg0 - вертикальне напруження від власної ваги ґрунту на рівні підошви фундаменту.
Якщо розпланування поверхні землі проводиться зрізанням:
szg0=gII' × d;
Якщо розпланування землі проводиться підсипанням або зовсім не проводиться:
szg0=gII' × dn;
Вертикальні напруження від власної ваги ґрунту на глибині z від підошви фундаменту визначається за виразом:
;
hi – товщина розрахункового шару ґрунту;
gII - питома вага розрахункового шару ґрунту.
Примітка: нижче рівня підземної води питома вага ґрунту визначається з урахуванням архімедової сили за виразом:
rs - щільність ґрунту в якому знаходиться розрахунковий шар;
rw - густина води rw=1;
е – коефіцієнт пористості ґрунту.
Нижня межа стисливої товщі Нc проходить там, де виконується умова:
Якщо умова не виконується в ІГЕ з модулем пружності Е<5000кПа, або такий ґрунт знаходиться близько до лінії ВС, то розрахунок проводиться до виконання умови:
.
Інженерно – геологічний розріз
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.