Строительство и архитектура \ Технология и организация строительного производства

Нормативне та розрахункове навантаження на 1 кв.м перекриття 1-9 поверхів будинку (Розрахунково-конструктивний розділ дипломного проекту), страница 2

Від перекриття 1- го – 9- го поверхів :

-  Постійне 5,536*9,2=50,93 кН

-  Тимчасове 1,95*9,2=17,94кН

-  Повне 50,93+17,94=68,87 кН

Вага 1 м2 стіни товщиною 380 мм вище горищного перекриття 0,38*18*1,1=7,524 кН/м2.

Вага 1 м2 зовнішньої стіни товщиною 510 м – 11,28 кН/м2.

Вага стіни вище відм.  27,700 до відм. 30,900

7,524*(30,9-27,7)*3,205=77,17 кН.

Вага стіни від низу покриття (перекриття) до низу перемички:

G1=11,28*0,24*3,205=8,68 кН.

Вага простінку :

G2=11,28*1,51*1,55=26,4 кН.

Вага ділянки стіни від низу перекриття до низу вище розташованого пройому:

G3=11,28*1,05*3,205=37,96 кН.

Глибина опирання панелей перекриття на стіну С=13см., тоді рівнодіюча сила від перекриття буде прикладена на відстані  13/3 =4,33 см. від внутрішньої межі стіни, а ексцентриситет прикладення цієї рівнодіючої :

е0=0,5*51-4,33=21,17 см.

Згинаючий момент , викликаний позацентровою дією цієї сили в січенні I-I визначаємо за формулою М1=F1*e0

Для перекриття 1-го -9-го поверхів М1=F1*e0=68,87*0,2117=14,58 кН*м

Згинаючий момент , викликаний позацентровою дією цієї сили в січенні I-I для 10- го поверху ,де відбувається зміна товщини стіни з 510 мм на 380 мм визначаємо за формулою М1=F1*e1-F*e

М1=47,89*0,2117-155,18*0,065=0,05 кН*м

В якості розрахункових можна приймати лише січення II-II ,III-III.

Відстань між січеннями II-II і I-I дорівнює 0,24 м, а між II-II і III-III -0,69 м.

Навантаження від частини простінки між січеннями II-II і III-III дорівнює :

0,69*1,55*11,28=12,06 кН.

Згідно п.п. 6.8,6.9 ДБН В. 1.2-2:2006 при розрахунку стін корисні (тимчасові ) навантаження в житлових приміщеннях необхідно понижувати , помножуючи їх на коефіцієнт  ,який вираховуємо за формулами :

 ;;

Отже коефіцієнт дорівнює

-  Для X поверху =1; для IX - =0.82 ; для VIII-  =0,74; для VII-  =0,7 ; для VI - = 0,67 ; для V – =0,64 ; для IV-  = 0,63 ; для III-   = 0,61 ;для II –  = 0,6 ; для I-=0,59.

Статичний розрахунок.

Розрахункові зусилля для кожного поверху та їх визначення .

Поверх

Січення

Формула підрахунку зусиль чи моментів

Значення , зусилля - кН, момент -кН*м

X

II-II

N=78.01+77.17+47.89+8.68=211.75

N=211.75

M=0.046

Конструктивний розрахунок.

Розрахунок починаємо з найбільш навантаженого 1 –го поверху для січення II-II в якому діє поздовжня сила N=1422,74 кН і згинаючий момент М =13,33 кН* м.

Ексцентриситет прикладення поздовжньої сили

е0=М/ N=13,33/1422,74=0,0094 м =0,94 см

Розрахункова висота простінку l0=2.8 м

Так як товщина стіни 51 см > 30 см,тоді mg=1 та розрахунок її довготривалої складової з повної повздовжньої сили не потрібен.

Тоді для прийнятих матеріалів пружна характеристика кладки  =750 ( табл.15 СНіП II-22-81). Розрахунковий опір кладки за табл. 2 СНіП II-22-81 з урахуванням коефіцієнтів умов роботи згідно п. 3.11 г СНіП II-22-81

-  Для 1-ї блок - секції R =2,57*1,15=2,95 Мпа

-  Для 2-ї блок - секції R =1,78*1,15=2,05 Мпа

Тепер послідовно визначаємо висоту стисненої зони :

 см

Відношення

І

Визначаємо коефіцієнти

Коефіцієнт   приймаємо для середньої третини поверху . Січення II-II виходить за межі цієї ділянки  і знаходиться на відстані 69 см від її грані. Для цього січення

Визначаємо площу стисненої зони

) = 7613.6 см

Коефіцієнт

Визначаємо необхідний опір кладки за формулою

Де  – коефіцієнт повздовжнього згину , що визначається за табл. 18

СНіП II-22-81 ;

mg – коефіцієнт ,що враховує вплив прогину стиснених елементів  на їх несучу здатність при довготривалому навантаженні;

Ас – площа стисненої зони кладки

 МПа

Для січення III-III необхідний опір кладки стисненню

 МПа

Фактичний розрахунковий опір кладки за табл. 2 СНіП II-22-81 з урахуванням коефіцієнтів умов роботи згідно п. 3.11 г СНіП Ii-22-81:

-  Для 1-ї блок - секції R =2,57*1,15=2,95 Мпа

-  Для 2-ї блок - секції R =1,78*1,15=2,05 Мпа

Для січення III-III  і Ас відрізняються не суттєво , причому в більшу сторону , а

Тоді несуча здатність цього січення:

-  Для 1-ї блок – секції

-  Для 2-ї блок – секції

Таким чином при встановлених в результаті дослідів марках цегли і розчину несуча здатність простінків по вісі А на рівні 1- го поверху забезпечена.

Так як е0=0,986 <0,7у=0,7*0,5*51=17,85 ,то розрахунок на тріщиностійкість не потрібен.

Аналогічно робимо розрахунок для всіх інших поверхів. У результаті підбираємо наступні марки цегли  й розчину: для другого поверху – марки цегли 100, розчину 25; для третього й четвертого – відповідно 75і 25; для п'ятого – 75 і 10, для всіх вище розташованих поверхів – 50 і 10.                          

Скачать файл