Мета і задачі курсу "Охорона праці". Правові й організаційні питання охорони праці, страница 4

4.3. Виробнича санітарія.

Побутове та санітарно – технічне обслуговування робітників .

Розрахунок потреби у санітарно – побутових приміщеннях приведений в окремому розділі проекту . Розміщення цих приміщень планується виконати в інвентарних рухомих вагончиках, розміщених на ділянці санітарно – побутового містечка, вказаного на будгенплані  . Накопичення кількості вагончиків треба проводити одночасно з розширенням  об¢єму виконання будівельно – монтажних робіт . Рекомендується звернути увагу на організацію харчування та медичної допомоги працюючих .

Санітарно-побутові приміщення і обладнання.

При проектуванні і розташуванні засобів санітарно-побутового забезпечення на будгенплані  використовують ГОСТ 22853-77, СНиП ІІ-92-76 . Гігієнічні вимоги до улаштування і обладнання санітарно-побутових приміщень ГОСТ 12.01.04 – ГОСТ 12.1.013-78.  Спосіб розташування санітарно-побутових приміщень і споруд є  вузловий. Склад побутово-санітарних приміщень наведений  у розрахунках до будгенплану.

Зберігання отруйних, легкозаймистих, вибухонебезпечних речовин та пилоподібних матеріалів

               Способи зберігання отруйних, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин передбачають підвищені вимоги безпеки. В протилежному випадку можливі професійні отруювання та нещасні випадки при їх завантаженні, розвантаженні, транспортуванні і використанні. Як правило, отруйні речовини дозволяється  зберігати тільки у окремих, закритих, добре провітрюваних , сухих, затемнених приміщеннях, віддалених від житла, їдалень, питних колодязів, водойм. На виходах та у самих приміщеннях вивішуються попереджувальні написи та спеціальні знаки. Склади для зберігання кислот забезпечують нейтралізатором.

          Кислоти (соляна, сірчана, та ін.) необхідно транспортувати та зберігати у скляних обплетених бутлях, розташовуючи в один ряд. Корзини для упаковки бутлів повинні мати ручки для зручної переноски і безпеки навантажувально-розвантажувальних робіт.

          Нітрофарби та інші лакофарбові матеріали з шкідливими домішками зберігають у герметично закритій тарі. Зовнішню поверхню тари та робочий посуд з-під лаків та фарб необхідно старанно очистити. Фенол необхідно тримати у скляному посуді або у стальних бочках.

          Хлоридне вапно зберігають у щільно закритій стандартній тарі у сухому закритому провітрюваному приміщенні, окремо від мастильних матеріалів, балонів зі стиснутим газом, при температурі на складі не нижче 10 і не вище 20.

          Бензол зберігають тільки у металевій закритій герметично тарі під навісом або у приміщенні, обладнаному приточно-витяжною вентиляцією.

          Етиловий бензин слід зберігати, перевозити, видавати і отримувати у відповідності із "Правилами техніки безпеки для підприємств автомобільного транспорту".

          Горючі та легкозаймисті рідини ( гас, бензин, та ін.), а також мастильні матеріали слід зберігати у приміщеннях із неспалимих конструкцій або заглиблених у землю із додержанням правил пожежної безпеки. Забороняється зберігати і перевозити летючі і легкозаймисті рідини у відкритій тарі.

          Якщо у одному приміщенні зберігаються різні токсичні речовини, тара повинна мати бирки, пофарбовані у різні кольори.

          Карбід кальцію у спеціальних барабанах зберігають у інвентарних приміщеннях блочного типу у відповідності з "Правилами пожежної безпеки при проведенні зварних та інших робіт". Приміщення обладнують вуглекислими вогнегасниками та ящиками з сухим піском.

          Балони із стисненим газом ( киснем, пропан-бутаном та ін.) зберігають у вертикальному положенні у закритих приміщеннях, захищених від дії сонячних променів та опадів, ізольованих від джерел відкритого вогню і місць зварювання. У запобіганні випадкового утворення вибухонебезпечного середовища балони для кожного виду газу фарбують у визначений колір.

          Для зберігання вибухонебезпечних речовин нормуються площі легкоскидних конструкцій (0,05…0,03м²)на 1м³будинку. До таких конструкцій відносяться двері, вікна, розгорнуті ворота, інші огороджуючи конструкції із масою не більше 120 кг/м².

          Пилоподібні матеріали (цемент, гіпс та ін.) необхідно зберігати у силосах, бункерах та інших закритих місткостях, приймаючи заходи проти розпилення у процесі завантаження і розвантаження. Робітники повинні спускатись у бункера і силоси тільки у спеціальній люльці при, користуватись засобами індивідуального захисту і при наявності наряда-допуска, підписаного головним інженером будівельної організації.

Заходи по захисту від вібрацій.

При виконанні будівельних робіт, таких як укладка бетону, затирання підлог, стін, при ощтукатуренні поверхонь доводиться працювати з інструментом, що створює вібрацію. Всі інструменти мають бути перевірені на рівень вібрації , а також застосовані засоби індивідуального захисту й організацією робочого часу, куди повинні входити й робочі перерви. При роботі з ручним механізованим інструментом, чи пневматичним інструментом застосовують такі засоби індивідуального захисту: рукавиці чи перчатки, вібраційні прокладки чи пластини.

Робочий час робітників розподіляється таким чином, щоб в кожну годину праці входило 10 хвилин відпочинку. Після закінчення роботи робітники приймають душ чи теплі ванни для рук.

Розрахунок освітлення

Для розрахунку освітлення горизонтальної поверхні застосовують метод світлового потоку:

 ; де

E - освітленість, лк;

F - світловий потік, прийнятий для освітлювальної мережі ламп, лк;

n - кількість ламп, шт;

h - коефіцієнт, прийнятий у залежності від фарбування стін і стелі рівним 0.3...0.5;

S - площа підлоги освітлюваного приміщення, 14000м²;

k - коефіцієнт запасу, що враховує можливість забруднення світильника.

Звідси легко визначити необхідна кількість ламп:

Розрахунок

Е_тр=2 лк,  k= 1.5 – при великій запиленості,  h = 0.5,  S = 14000м²,

F = 8000 лм, для лампи марки ПЗС-35, 500 Вт.

шт

  Приймаємо 11 ламп марки ПЗС-35, 500 Вт.

-----

Дипломний проект

Аркуш

Вим

Аркуш

№докум.

Підп.

Дата