Будують газгольдери змінного об’єму /мокрі і сухі/ та постійного об’єму.
Мокрі газгольдери мають об’єм до 3000 м3 /рис. 93/.
Сухі газгольдери застосовують у випадках, коли гази не допускають зволоження. Зовні вони нагадують вертикальні циліндричні резервуари підвищеного тиску. Всередині газгольдера розміщена спеціальна конструкція у вигляді шайби, що переміщується як поршень.
Для збереження природного газу застосовують газгольдери постійного об’єму /циліндричні та сферичні/.
Рис. 91 Вертикальний
циліндричний резервуар підвищеного
тиску із сферичним покриттям:
1 – анкер кріплення днища
2 – фундамент
Рис. 92. Види розкрою оболонки сферичних резервуарі
4.1.6. Бункери та силосні башти
Бункери і силосні башти – це ємкості для збереження й перевантаження сипучих матеріалів /рис. 94/.
Бункер – це сховища, у яких висота – не більша півтора розміру ширини у плані. Вищі сховища називають силосними баштами. Останні, як правило, круглі у плані.
Бункери відрізняються великим різноманіттям конструктивних форм. Розрізняють бункери з плоскими стінками і гнучкі. Бункери із плоскими стінками виконують жорсткими, також їх роблять пірамідально – призматичними. Для покращення само розвантаження бункери і силосні башти закінчуються знизу воронкою. Найменший кут нахилу стінки – воронки до горизонту α повинен бути на 5-10o більше кута природного нахилу сипучого матеріалу φ.
У бункерах, що призначені для збереження твердих кускових матеріалів необхідне футерування внутрішньої поверхні проти стирання.
Вертикальні стінки бункера створюються несучими балками, що мають поперечні й повздовжні ребра жорсткості ззовні. Воронка звичайно закріплюється тільки горизонтальними ребрами жорсткості.
Бункери спираються на стінки або колони через бункерні балки, які з як платівки, шарнірно оперті по контуру. Ребра виконують із кутових профілів та розраховують на розтяг і косий згин:
σ=
c /
n
Бункерні балки розраховують на дію вертикальних й горизонтальних навантажень як однопрольотні, шарнірно оперті балки.
Гнучкий /або висячий/ бункер – це розтягнена оболонка, що підвішена до двох повздовжніх балок, які спираються на колони. По торцях таких бункерів встановлюють жорсткі вертикальні стінки – діафрагми. Ці бункери розраховують тільки на розтяг як гнучкі нитки. Мінімальні товщина стінки 4 мм. Для сприйняття розпору в стінці бункера між несучими балками встановлюють розпірки.
Рис. 93. Схема мокрого газгольдера при верхньому положенні коло кола і
телескопів: 1 – резервуар 4 – гідро затвор
2 – телескоп5 – зовнішні напрямні
3 – колокол 6 – напрямні ролики
Рис. 94 Схема бункера /а/ і силосної башти /б/:
1 – верхня частина
2 – воронка
3 – випускний отвір
У сільськогосподарському будівництві силосні башти – це капітальні герметичні силососховища, у яких можна зберігати різні продукти. Циліндричний корпус башти звичайно має діаметр 6 м, висоту 16...20 м. Стінки башти виконують із листової сталі або легованого листового алюмінію, нижні пояси – із листів товщиною 5 мм, а вище – 3 мм. Днище - у вигляді воронки товщиною 10 мм. Купольний дах – із листової сталі товщиною 2 мм по металевому каркасу. За необхідності корпус підсилюють горизонтальними й вертикальними поясами з кутових профілів у нижній частині башти. З’єднання металевих елементів звичайно здійснюється на болтах, але є башти, виконані цілком на зварюванні.
Стінки башт, як і вертикальних циліндричних резервуарів, піддаються розтягу від тиску вмісту на стінки, а також незначному вертикальному стисненню: від власної маси конструкції, снігового навантаження на покриття, тертя вмісту об стінки башти. На ці впливи відповідно працюють і розраховуються елементи башти.
Башти мають “дихальну систему” для захисту конструкцій від неприпустимих за умовами міцності коливань внутрішнього тиску газів при змінах температури і пристрій для відведення соку.
Питання
1. Призначення , класифікація і особливості роботи листових конструкцій
[ 1, с.463-464] .
2. Робота і розрахунок тонких оболонок обертання [ 1, с.464-468] .
3. Вертикальні циліндричні резервуари [ 1, с.468-480] .
4. Резервуари високого тиску [ 1, с.480-482] .
5. Газгольдери [ 1, с.489-494] .
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Великі прольоти (прогони) будинків – найбільша відстань між поздовжніми рядами колон каркасу будинку (24 і більше метрів).
Вогнетривкість сталі – здатність вподовж визначеного терміну зберігати свої фізичні властивості (твердість, міцність, пружність, тощо).
Несучі конструкції – елементи каркасу будинку, які сприймають основні постійні, короткочасні та технологічні навантаження і передають їх на фундаменти та основу.
Спеціальні конструкції – доменні печі, антени, телескопи, радари, резервуари,башти, щогли, великопрогонові просторові покриття і т.п.
Транспортабельність конструкцій - можливість перевезення конструкцій від місця виготовлення до місця монтажу звичайними видами транспорту – автомобільним , залізничним, водним, тощо.
Рекомендована література.
1. СНиП 2 - 23 - 81* Стальные конструкции - М., ЦИТП Госстроя СССР, 1990 / 96c.
2. СНиП 2 .01.07 - 85 Нагрузки и воздействия - М., ЦИТП Госстроя СССР, 1986 / 35с.
3. Металлические конструкции (под редакцией Е.И.Беленя) М., Стройиздат, 1986 / 510с.
4.Клименко Ф.Є., Барабаш В.М., Стороженко Л.І. “Металеві конструкції “, Львів, Світ, 2002р./ 312с
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.