Дослідження впливу варіантів розрахункових схем залізобетонного рамного каркасу промислової будівлі на розподіл внутрішніх зусиль в його елементах, страница 2

    Часта сітка вузлів дає можливість найбільш простішими способами здійснювати кріплення підвісного транспорту в будь-якій точці та міняти при необхідності напрямок його руху. Багатозв’язність системи підвищує ступінь її надійності при раптових локальних руйнуваннях.

    До недоліків структурних систем відносять підвищену трудомісткість їх виготовлення та збирання, що є наслідком відхилення від принципу концентрації матеріалу. Цей недолік у якійсь мірі компенсує однорідність операцій при виготовленні та збиранні, що створює умови для поточного виробництва стандартних конструктивних елементів структур.

    Структурними конструкціями можна перекривати приміщення квадратного, прямокутного, трикутного та криволінійного контуру в плані. Найбільш простими та легкими є приміщення з квадратним планом.

    Системи можуть бути як однопрогонові, так і нерозрізні багатопрогонові, зі спиранням на поздовжні опори (стіни, колони).

     Метою наукових досліджень в магістерській роботі є виконання комп’ютерного аналізу на математичних моделях напружено – деформованого стану та порівняння двох варіантів спирання структурних блоків на колони для перекриття секцій покриття  розмірами 18*9 м. Для дослідження роботи структурної конструкції порівнюємо спирання її на колони кутовими вузлами нижнього поясу зі спиранням на колони  кутовими вузлами верхнього поясу.

     Очікуваний результат досліджень – зменшення стискуючих зусиль у верхній площині структури за рахунок перерозподілу внутрішніх зусиль стиску – розтягу між іншими елементами конструкції, що повинно дати значну економію металу і більш раціональне використання прийнятих перерізів.

      Крім того, застосування у поєднаннях елементів структури набагато простіших і дешевших зварних вузлів дозволить скоротити фінансові ресурси на виготовлення цих конструкцій.

ОПТИМІЗАЦІЯ КОНСТРУКТИВНОГО РІШЕННЯ ОГОРОДЖУЮЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА ГНУЧКІЙ ВАНТОВІЙ ОСНОВІ ПЛІВКОВОГО ТЕПЛИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Студент: Паустовський В.С.,5 курс,ПЦБ, будівельний факультет

Науковий керівник: Паустовський С.В., доцент

    Предметом наукового дослідження  у випускній магістерській роботі є проект тепличного господарства з плівковою теплицею площею 1 га.

    Конструктивне рішення прийняте з врахуванням типових проектів для блокових теплиць площею 1-1,5га. Несучий каркас теплиці запропонованого варіанту являє собою конструкцію, що складається з системи  багатопрогонових тришарнірних рам, які об’єднані в об’ємний каркас за допомогою прямолінійних арок та з’єднувальних елементів. Арки та з’єднувальні елементи формують контурні елементи покриття у вигляді 4-ри пелюсткових гіпюрів (див.рис.1)  

Відомі конструкції гнучких вантових основ, що застосовуються в основному для покриттів великих прогонів і мають переважно складні громіздкі та важкі конструктивні рішення контурних елементів та зокрема кожної з ниток вантів, які потребують постійного нагляду та підтягування до розрахункової величини  зусилля натягу, а також закріплення кінців відтяжок до якорів, тому ці елементи однопоясних вантових систем не забезпечують належної стабілізації вантової основи покриття. Собівартість таких конструктивних рішень значно зростає в зв’язку зі значним ускладненням як конструкцій окремих вузлів так і монтажу елементів покриття цих типів, а також і споруди в цілому.

      Задача винаходу – спрощення конструкції контурних елементів і вантової сітки без зменшення їх надійності та без збільшення собівартості і маси; стабілізація зусиль натягу всіх вантів, скорочення витрат матеріальних та людських ресурсів на монтаж гнучкої основи огороджуючих конструкцій будівлі.

        Поставлена задача вирішується завдяки утворенню вантової сітки однією безперервною ниткою з синтетичного канату або сталевого тросу, один кінець якої закріплений в початковій точці з внутрішнього боку одного з контурних елементів, нитка послідовно з розрахунковим зусиллям натягу перекидається

 Рис.1.Новий та типовий варіанти

 каркасів плівкової теплиці

через гачки або блоки, закріплені  в заздалегідь визначених точках внутрішньої площини контурних елементів, а вільний кінець нитки з допомогою пружини закріплюється в кінцевій точці контурного елемента, забезпечуючи постійний натяг сітки впродовж всього терміну експлуатації конструкції.

В покритті і вертикальних стінових огородженнях застосовуємо полімерну плівку, накладену на дерев’яні рами і закріплену до капронової сітки спеціальними пристроями, які дозволяють цій плівці вільно деформуватися під впливом дощу, вітру,.снігу, незалежно від деформацій основи - сітки з однієї попередньо напруженої синтетичної нитки. Використання плівки замість скла не знижує експлуатаційні якості весняної теплиці, а навпаки – поліпшує її світлопропускні можливості, збагачує спектр корисних для рослин променів, а також полегшує, спрощує та здешевлює її несучі конструкції.