Інструктивно-методичні матеріали до лабораторної роботи № 4 "Визначення бавовняних, лляних, вовняних, шовкових тканин та їх властивості", страница 3

Легко обсипаються мало щільні тканини з хімічних комплексних ниток, особливо синтетичних, і натурального шовку, тканини атласних і сатинових переплетень з гладеньких ниток, шерстяні, гребінні, костюмні і пальтові тканини скрученої пряжі.

При роботі з легко обсипаючими тканинами збільшують припуски на шви, обметують або вирізають зразки тканини.

Роздвигання ниток в швах може проходити в малоцінних тканинах в процесі носіння одягу. Найчастіше нитки роздвигаються в швах щільно облягаючого одягу, які несуть найбільше навантаження при розтягненні: середній шов спинки і шви вистрочування рукавів при звуженій спинці виточки по талії, ліктеві шви, шов сидіння штанів і інші. В залежності від будови тканин можуть розсуватися в напрямку основи спіткання.

При органолептичному способі розсування ниток тканин затискують між великим і вказівним пальцем обох рук і ковзаючими рухами пальців намагаються розсунути нитки.

Розсуви ниток в швах псують зовнішній вигляд виробу і знижують міцність тканини в шві. Пошкодження тканини голкою при утворенні строчки називається прорубаним. В місцях порубів порушується цільність і знижується міцність тканини, так як голка розриває нитки. Можуть бути часткові поруби і помітки від строчки, який зникає при відпарюванні і стиранні. Властивість тканини утворювати поруби в процесі строчки називається прорубуванням тканини.

Прорубування тканини залежить від побудови і характеру обробки тканин, від відповідності номера голки і швейних ниток, від виду тканини, від стану швейної голки.

Збігання – це зменшення розмірів тканини під дією тепла і вологи.

Збігання проходить при стиранні, замочуванні, волого-тепловій обробці виробів. Збігання тканини може привести до зменшення розмірів виробів, до зміни форми його деталей. Якщо тканини верха, прокладки і підкладки дають різне збігання, то на виробі можуть виникнути зморшки, складки. Основною причиною збігання є те, що всіх етапах текстильного виробництва / в процесі прядіння ткацтва і обробки тканини / волокна, нитки випробування сильний натяг, особливо в напрямку основи і в розтягнутому стані закріплюються аретируванням, пресуванням, каландруванням. При стиранні або замочуванні апрет змивається волокна і нитки звільнюються від натягу.

Деякі тканини після прання збігаються по основі і в деякій мірі збільшуються в ширину.

Збігання шерстяних тканин визначають після пробного замочування зразка тканин, збігання інших тканин - після пробного прання.

ХІД РОБОТИ:

1. Відділіть з кожного зразка по одній нитці основи, порівняйте їх товщину, розірвіть кожну з них і визначте, яка з них міцніше.

2. Розгляньте зразки тканин. Визначте яка з них має більший блиск.

3. Визначте на дотик, яка з тканин м'якіше.

4. Визначте обсипання ниток в тканинах.

5. Визначте зминання тканин, зіжміть зразки, потримайте одну, дві хвилини, потім розрівняйте. Одержані дані запишіть в таблицю, приклейте зразки.

Таблиця №1

Тканини	Зразки	Властивості ниток.			Властивості тканин
		товщина	міцність	горіння	блиск	м'якість		обсипання	зминання
Бавовник
Льон
Вовна
Шовк

6. Розгляньте зовнішній вигляд зразків, визначте лицьову і виворітну сторону.

7. Визначте драпірування тканин, відмітьте яка з них має кращі драпірувальні властивості.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Класифікація тканин.

2. Які основні ознаки для визначення в тканині лицьової і виворітної поверхні?

3. Дати характеристику геометричних властивостей тканин. Товщина тканини – це…?

4. Охарактеризуйте ширину і довжину кусків тканини.

5. Механічні властивості тканин. Міцність тканин – це…?

6.Обсипання тканини – це…?

7. Драпірування – це?

8. Охарактеризуйте геометричні властивості тканини.

9. Охарактеризуйте механічні властивості тканини.

10. Охарактеризуйте технологічні властивості тканини.

ЛІТЕРАТУРА

1.Бузов Б.А., Модестова Т.А., Алыменкова Н.Д. Материаловедение швейного производства. М.: Легпромиздат, 1986. — 270 с.

2. Кукин Г.Н., Соловьев А.Н., Кобляков А.И. Текстильное материаловедение. — М.: Легпромбытиздат, 1992. — 272 с.

3. Мальцева Е.П. Материаловедение швейного производства. — М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. — 232 с.

4. Радкевич В.О. Матеріалознавство швейного виробництва: Лабораторно-практичні роботи. — К.: Вища школа, 1995. — 96 с.

5. Сухарев М.И. Материаловедение. М.: Легкая индустрия, 1973. — 264 с.